Справа № 357/7380/25
Провадження № 2/357/3745/25
( ЗАОЧНЕ )
22 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" звернулося до до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 4351939 від 02.02.2024 року загальною сумою 48750 грн., та судові витрати, з яких: 10 000 грн. витрати на професійну правничу допомогу, 2 422,40 грн. витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову вказує на те, що 02.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4351939 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
За умовами договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сторони погодили, що сума кредиту складає 5000,00 грн, строк кредиту - 350 днів: з 02.02.2024 року по 16.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у сумі 5000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
23.09.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Представник позивача зазначає, що відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4351939 строк кредиту 350 днів: з 02.02.2024 року по 16.01.2025 року, станом на дату укладення договору факторингу від 23.09.2024 строк дії Договору № 4351939 від 02.02.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 24.09.2024 року по 16.01.2025 року (115 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 2,5% в день, у розмірі 14375 грн.
Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, після укладення договору факторингу та переходу права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора. Отже, відповідач має перед позивачем заборгованість за Договором № 4351939 від 02.02.2024 року загальною сумою 51250 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 5 000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 29 375,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 115 календарних днів 14375 грн., штрафні санкції 2 500,00 грн.
Враховуючи норми чинного законодавства, Позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з Відповідача штрафні санкції за Договором в розмірі 2 500,00 грн. Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4351939 від 02.02.2024 року загальною сумою 48750 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 5 000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 29 375,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 115 календарних днів 14375 грн.
В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов'язань, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 22.05.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с.199).
Ухвалою від 06 серпня 2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» витребувано докази по справі (а.с.214,215).
08.09.2025 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла запитувана інформація.
Сторони про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, не заявлено жодних клопотань.
Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 02.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4351939 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису «15988».
Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 5000 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів: з 02.02.2024 року по 16.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
Відповідно до п.1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Пунктом 1.4.2 цього договору передбачено знижену проценту ставку, яка становить 1,63 % за кожен день користування кредитом.
02.02.2024 між сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому обумовлено всі істотні умови кредитування, який було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису «25908».
Згідно інформації в листі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», відповідно до зазначеного договору № 4351939 від 02.02.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .
23.09.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Таким чином, до ТОВ «Українські Фінансові Операції» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту Договором № 4351939 від 02.02.2024 року.
Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками у порядку та розмірах, передбачених кредитним договором.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 4351939 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.02.2024, складеного ТОВ «Лінеура Україна» станом на 23.09.2024, за період з 02.02.2024 по 23.09.2024 вбачається наявність заборгованості у розмірі 36875 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 5 000,00 грн., заборгованості за процентами - 29 375,00 грн., штрафні санкції 2 500,00 грн. (а.с.67-75).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 4357892 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.02.2024, складеним ТОВ «Українські Фінансові Операції», за період з 24.09.2024-16.01.2025 позивачем відповідачу нараховані проценти у розмірі 14375 грн., на суму основного боргу у розмірі 5000 грн. за стандартною процентною ставкою - 2,5% (а.с.76-78).
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 4351939 від 02.02.2024 року складає 51250 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту- 5 000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 29 375,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 115 календарних днів 14375 грн., штрафні санкції 2 500,00 грн.
За умовами п. 6.4. Договору Первісним кредитором було нараховано штрафні санкції в розмірі 2 500,00 грн.
Враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за Договором в розмірі 2 500,00 грн.
За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4351939 від 02.02.2024 року загальною сумою 48750 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 5 000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 29 375,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 115 календарних днів 14375 грн.
На виконання ухвали суду від 06.08.2025 року, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку здійснено переказ коштів.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4351939 від 02.02.2024 року загальною сумою 48750 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 5 000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 29 375,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 115 календарних днів 14375 грн.
Штрафні санкції за Договором в розмірі 2 500,00 грн позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з Відповідача (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 4351939 від 02.02.2024 року загальною сумою 48750 грн.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Представником позивача заявлене клопотання щодо стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що становлять 10000,00 грн.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладеного між адвокатом Дідухом Є.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (а.с.103-106), заявку № 4351939 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р., рахунок на оплату №4351939-24/03-2025 від 24 березня 2025 р. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 10000 гр.
Відповідно до положень частини 3 ст.141 ЦПК України: при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача не був присутнім в судовому засіданні, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише зі складення позовної заяви, підготовки та друку необхідних документів.
Вирішуючи питання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Отже, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 3 000 грн., саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідати принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та витраченим часом.
Згідно до положень ч. 1ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 264-268, 280-282, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" заборгованість за Договором № 4351939 від 02.02.2024 року в загальній сумі 48750,00 грн. (сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят гривень, 00 копійок ) та судові витрати по справі в сумі 5422 грн. 40 коп. (п'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місцезнаходження: вул.Набережно-Корчуватська,буд.27, прим.2, м.Київ, 03045, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 22.09.2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола