Справа № 355/1787/25
Провадження № 2-н/355/430/25
про відмову у видачі судового наказу
23 вересня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі судді Цирулевської М. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_2 .
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) судом надіслано запит до апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області. Із отриманої судом відповіді від 18.09.2025 встановлені дані щодо зареєстрованого місця проживання боржника.
За ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто, право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу чи з позовною заявою про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.
За висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 562/304/22, підтвердження проживання дитини зі стягувачем є ключовим для встановлення безспірності вимоги в наказному провадженні.
Як вбачається із змісту заяви про видачу судового наказу, ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог про стягнення аліментів на утримання дитини посилається на те, що дитина проживає разом з нею, водночас, до заяви не додані жодні докази на підтвердження означеної обставини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вказаних вимог ст. 163 ЦПК України, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 163, 165, 166, 260, 354 ЦПК України суд,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА