Справа № 352/1773/25
Провадження № 1-кп/352/256/25
24 вересня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2025 року за № 12025091250000204
за обвинуваченням ОСОБА_4 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бурштин Івано-Франківської області та проживає і зареєстрований в АДРЕСА_1 , освіта вища, суб'єкт підприємницької діяльності, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, особа з інвалідністю, не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України (далі- КК України)
I. Історія провадження
29 липня 2025 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено на 01 серпня 2025 року.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2025 року призначено судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України на 08 серпня 2025 року.
08 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 24 вересня 2025 року в зв'язку із клопотанням захисника
ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
ОСОБА_4 07 липня 2025 року, приблизно о 12 годині 46 хвилин, після керування автомобілем марки «BMW» моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав від інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_7 пропозицію пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_4 неодноразово відмовився.
В зв'язку із відмовою ОСОБА_4 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, інспектором ОСОБА_6 та поліцейським ОСОБА_7 повідомлено ОСОБА_4 про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.
Після цього ОСОБА_4 , діючи умисно, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій протиправний умисел, 07 липня 2025 року, приблизно о 13 годині 08 хвилин, перебуваючи на автомобільній дорозі біля будинку № 1Б по вулиці Галицькій в селі Угринів Івано-Франківської області поблизу службового автомобіля марки «Peugeot» моделі «301», реєстраційний номер НОМЕР_3 , висловив службовим особам - поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пропозицію надання неправомірної вигоди за невчинення службовими особами конкретних дій в його інтересах, а саме нескладення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, з метою уникнення ним адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, розуміючи, що виконання зазначених дій входить до функціональних обов'язків поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Поліцейський ОСОБА_6 в присутності поліцейського ОСОБА_7 , попередив ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за статтею 369 КК України та обидва поліцейських відмовились від прийняття неправомірної вигоди.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовим особам - поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поклав у службовий автомобіль марки «Peugeot» моделі «301», реєстраційний номер НОМЕР_3 грошові кошти - одну купюру номіналом 100 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 07 липня 2025 року становить 4173,41 гривень, тобто надав неправомірну вигоду службовим особам.
Далі ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовим особам - поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , поклав у рукавицю та поясну систему ОСОБА_6 та під ліву фару марки «BMW» моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 2000 гривень (чотири купюри по 500 гривень кожна), після чого підійшов до службового автомобіля марки «Peugeot» моделі «301», реєстраційний номер НОМЕР_3 та поклав на заднє пасажирське сидіння грошові кошти загальною сумою 9000 гривень (дев'ять купюр по 1000 гривень кожна), тобто надав неправомірну вигоду службовим особам - працівникам поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які пропозицію ОСОБА_4 про надання неправомірної вигоди не прийняли, від одержання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди відмовились та невідкладно повідомили про цей факт керівництво відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 надав неправомірну вигоду службовим особам - поліцейським управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в загальній сумі 15173 гривні 41 копійка.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 КК України, а саме пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 визнав вину в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що в той день, 07 липня 2025 року, він дізнався про загибель на Сході України двох своїх друзів, які перебували в лавах Збройних Сил України, в зв'язку із чим він себе погано почував. Він алкоголь не вживає, оскільки приймає таблетки від серця та хвороби щитовидної.
Однак через свій стан на дорозі він керував автомобілем, змінюючи полоси руху, в зв'язку із чим його зупинили жінки, а далі приїхали поліцейські.
Поліцейські пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в лікарні. Він відмовився від проходження огляду, після чого поліцейські повідомили, що складуть стосовно ньогопротокол про адміністративне правопорушення. Він в цей момент вирішив надати поліцейським неправомірну вигоду, щоб вони не складали протокол, запропонував їм надання такої вигоди, а також в подальшому поклав гроші на місця, зазначені в обвинувальному акті. Поліцейські не пропонували йому надати вигоду та відмовлялись від його пропозицій. Ініціатива надати вигоду була виключно його. Грошові кошти, які надавались як неправомірна вигода, належали йому.
Він розуміє протиправність своїх дій, кається що вчиняв такі дії та хотів закрити справу грошовими коштами. Звертає увагу, що раніше до відповідальності не притягався, працює, є фізичною особо-підприємцем, який створює робочі місця та сплачує податки. Зазначає, що його середньомісячний дохід складає близько 30000 гривень, а також що має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Просить взяти до уваги його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось в наданні показань та зазначені на місці огляду місць, де він залишав неправомірну вигоду.
Сторонами обвинувачення та захисту під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, висловлено позицію щодо недоцільності дослідження доказів щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті.
Обвинувачений, Адвокат, та Прокурор кожен окремо, пояснили, що правильно розуміють зміст обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У Суду немає сумнівів в добровільності їх позиції, в зв'язку із чим Судом в порядку частини третьої статті 349 КПК України постановлено ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті та постановлено обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів щодо речових доказів, судових витрат та документів, що характеризують особу обвинуваченого.
Ураховуючи викладене, Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши надані докази та документи, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, а саме пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
IV.Мотиви призначення покарання
Суду надані наступні документи, що характеризують особу та впливають на вирішення питань щодо призначення покарання
-інформація щодо відсутності судимостей у ОСОБА_4 ;
-пенсійне посвідчення особи з інвалідністю 2 групи;
-свідоцтво про народження в 2019 році ОСОБА_8 , батьком якої зазначений ОСОБА_4 ;
-свідоцтво про народження в 2014 році ОСОБА_9 , батьком якої зазначений ОСОБА_4 ;
-характеристика з місця проживання відповідно до якої за місцем проживання на ОСОБА_4 скарги не надходили;
-інформація медичного директора КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я» про відсутність звернень ОСОБА_4 до цього закладу;
-інформація начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення ОСОБА_4 з обліку по стану здоров'я
-досудова доповідь, згідно із якою посадова особа дійшла висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства
В судових дебатах:
Прокурор просив призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також конфіскувати предмет неправомірної вигоди в доход держави.
Захисник просив призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім того вважає відсутніми підстави для конфіскації предмету неправомірної вигоди та просить ці кошти повернути ОСОБА_4 .
Обвинувачений зазначив про щире каяття, стверджував про недопустимість своєї поведінки та аналогічних вчинків в майбутньому та погодився із думкою Адвоката.
Відповідно до частини другої статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше несудимий.
Згідно із обвинувальним актом обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття. Суд погоджується із наявністю цієї обставини, оскільки ОСОБА_4 послідовно, як на стадії досудового розслідування так і судового розгляду визнавав свою вину та надавав послідовні показання, що свідчить про його щире каяття.
Вказані висновки узгоджуються із послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 15 листопада 2021 року у справі 199/6365/19.
Одночасно Суд вважає, що відсутні докази такої обставини, яка пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину, оскільки доказів проведення будь-яких процесуальних дій, під час яких ОСОБА_4 повідомив би про обставини, невідомі органу досудового розслідування, Суду не надано. Сам факт повідомлення про місце знаходження грошових коштів - предметів неправомірної вигоди під час проведення огляду автомобіля безпосередньо після події злочину, на думку Суду, не свідчить про активне сприяння, оскільки місцезнаходження цих грошових коштів було відомо стороні обвинувачення і без показань ОСОБА_4 .
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 в обвинувальному акті не зазначені та Судом під час розгляду справи не встановлені.
Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При обранні конкретного виду покарання Суд враховує, що санкцією частини першої статті 369 КК України передбачені такі альтернативні види покарання, як штраф, обмеження волі та позбавлення волі.
При обранні виду покарання Суд враховує , що ОСОБА_4 раніше не судимий. На сайті судова влада України відсутня інформація щодо притягнення його до інших видів відповідальності, окрім притягнення за статтею 130 КУпАП за подіями 07 липня 2025 року, які і стали підставою для вчинення ним цього кримінального правопорушення.
Також Суд враховує поведінку ОСОБА_4 під час судового розгляду справи, який виконував передбачені процесуальні обов'язки, особу ОСОБА_4 , який має міцні суспільні зв'язки, зокрема офіційно працевлаштований, одружений та має на утриманні неповнолітніх дітей, а також відсутність обставин, що обтяжують його покарання.
Також Суд бере до уваги висновок досудової доповіді, згідно із якою наявна можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства
За таких обставин, Суд приходить до висновку про можливість досягнення мети покарання шляхом призначення найбільш м'якого виду покарання, а саме штрафу, а підстави для призначення більш суворих видів покарання, пов'язаних із ізоляцією особи від суспільства, відсутні.
В зв'язку із викладеним, покарання ОСОБА_4 має бути призначено у вигляді штрафу.
Відповідно до санкції частини першої статті 369 КК України покарання у вигляді штрафу може бути призначено в розмірі від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи характер правопорушення, а саме пропозицію та надання неправомірної вигоди з метою ухиленні від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, Суд вважає, що призначення покарання в найменшому розмірі, передбаченому санкцією статті, буде недостатнім для виправлення ОСОБА_4 , а відповідний розмір має бути наближеним до максимального.
Одночасно, враховуючи, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, щиро кається у вчиненому злочині та відсутні відомості про вчинення ним будь-яких правопорушень в подальшому, вказаним злочином шкода не спричинена жодній особі, Суд вважає, що відсутні підстави для призначення покарання в максимальному розмірі.
Таким чином, покарання ОСОБА_4 має бути призначено у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
V.Щодо речових доказів
В ході досудового розслідування стороною обвинувачення долучено наступні речові докази:
-грошові кошти в сумі 11000 гривень, із яких:
купюри номіналом 500 гривень кожна серіями та номерами: ЄЕ1257006; ЄА6481285; ЄР4930629; ЛВ4731991;
купюри номіналом 1000 гривень кожна серіями та номерами: ЗС3080085; АЗ4320130; АИ2748110; ВТ4961720; АС6370115; БА3234018; ЯБ8078700; БЛ9377343; ГС1662229;
купюра номіналом 100 доларів США серією та номером НІ48693391А19;
- оптичні носії інформації - DVD -диски із відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції
Відповідно до частини першої статті 96-1 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які, серед іншого, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Санкцією частини першої статті 369 КК України передбачено можливість призначення основного покарання у виді позбавлення волі, в зв'язку із чим, Суд вважає, що у випадку визнання особи винуватої у цьому злочині, наявні підстави для застосування спеціальної конфіскації.
Відповідно до пунктів 2,3 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:
-гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
-документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Грошові кошти, надані як предмет неправомірної вигоди, належали ОСОБА_4 та були використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення і є предметом кримінального правопорушення, а ОСОБА_4 знав про їх незаконне використання.
Враховуючи викладене, грошові кошти підлягають конфіскації, а оптичний носій інформації залишенню в матеріалах кримінального провадження.
VI.Щодо процесуальних витрат
Під час проведення досудового розслідування проведена експертиза, витрати на проведення якої складають 6239,8 гривень.
У відповідності до частини першої статті 122 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов'язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
В зв'язку із викладеним, витрати на проведення під час досудового розслідування експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
Визнати ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 ( п'ятдесят одна тисяча) гривень.
Речові докази - грошові кошти в сумі 11000 гривень, із яких купюри номіналом 500 гривень кожна серіями та номерами: ЄЕ1257006; ЄА6481285; ЄР4930629; ЛВ4731991; купюри номіналом 1000 гривень кожна серіями та номерами: ЗС3080085; АЗ4320130; АИ2748110; ВТ4961720; АС6370115; БА3234018; ЯБ8078700; БЛ9377343; ГС1662229; купюра номіналом 100 доларів США серією та номером НІ48693391А19, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025091250000204 - конфіскувати в дохід держави;
Речові докази - оптичні носії інформації - DVD -диски із відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025091250000204.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів:
-для проведення судової експертизи № СЕ-19/109-25/10298-ДД від 14 липня 2025 року в розмірі 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_10