Справа № 347/576/25
Провадження № 2-ві/347/2/25
Іменем України
24.09.2025 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши заяву представника позивача Пузира Владислава Олександровича про відвід судді Крилюк М.І. в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті фізичної особи,
В провадженні судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Крилюк М.І. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті фізичної особи.
23.09.2025 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про відвід судді Крилюк М.І. від розгляду цієї справи.
За змістом ст.40 ЦПК України: питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу та у разі висновку суду про необґрунтованість відводу і у разі надходження заяви про відвід за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання - питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку ч.1 ст.33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а вирішується судом, що розглядає справу.
Ухвалою судді Крилюк М.І. від 24.09.2025 року було визнано заяву представника позивача Пузира В.О. необґрунтованою та передано її на розгляд іншому судді, визначеному в порядку ст.33 ЦПК України.
Доводи заяви про відвід представника позивача Пузира В.О. фактично зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючої у справі судді Крилюк М.І. щодо відкладення розгляду справи, що порушує, на його думку, право сторони позивача на доступ до правосуддя.
Доступ до правосуддя визначає можливість будь-якої особи вільно звертатися до судових та інших механізмів здійснення правосуддя та брати участь в процесі розгляду спору на всіх його стадіях.
Суддя вважає заявлений представником позивача Пузиром В.О. відвід необґрунтованим, зважаючи на те, що процесуальні рішення суду не можуть бути самостійною підставою для відводу судді.
Судом забезпечується проведення судового розгляду справи у передбачений законом строк, в той же час - забезпечуючи право сторін на правничу допомогу та на виконання, в тому числі, завдань цивільного судочинства, передбачених ч.1 ст.2 ЦПК України, що не свідчить про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України (ч.1, ч.3 ст.7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Суддя самостійно організовує свою роботу шляхом призначення судових засідань та планування їх розгляду в залі суду.
Він повинен дотримуватися розумного строку, який може бути різним для кожної справи. Планування роботи судді відбувається відповідно до процесу розгляду справ, що включає підготовку до судових засідань, розгляд справи та винесення рішення.
Згідно ст.36 ЦПК України перелік підстав для відводу (самовідводу) судді є вичерпним, а також ст.37 ЦПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до поданої представником позивача заяви про відвід судді вбачається, що жодних підстав зазначених в ст.ст. 36-37 ЦПК України, зокрема які б викликали сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді в розгляді даної справи не виявлено. Зазначені підстави для відводу судді Крилюк М.І. у поданій заяві безпідставні та не обґрунтовані. Суддя ні прямо, ані опосередковано не заінтересована в результаті розгляду даної справи та жодних порушень у розгляді даної справи, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді, нею не допущено.
Згідно ч. 7 ст. 56 «Закону України Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Між тим, дослідивши підстави для відводу головуючої у справі судді, заявлені представником позивача, суд вважає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.
Крім того, слід зазначити, що ст.39 ЦПК регламентовано право заявити вмотивований відвід, не пізніше початку підготовчого засідання при розгляді справи за правилами загального позовного провадження. Після спливу цього строку відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При цьому, під час з'ясування судом чи немає підстав для відводу складу суду учасники справи такого не заявили, а у своїй заяві про відвід, зокрема, представник позивача вказує на його незгоду із процесуальними рішеннями судді Крилюк М.І. про відкладення розгляду справи.
Належний склад суду для розгляду конкретної справи визначається в порядку ст.33 ЦПК України Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ і не може бути знівельований шляхом заявлення безпідставних відводів визначеного у законний спосіб складу суду.
З огляду на викладене та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_3 про відвід судді Крилюк М.І. є необґрунтованою та безпідставною.
Керуючись ст.ст. 36-37, 39-40 ЦПК України, суддя
постановила :
визнати необґрунтованою заяву представника позивача Пузира Владислава Олександровича про відвід судді Крилюк Марії Іванівни від розгляду цивільної справи №347/576/25 (провадження 2/347/581/25) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті фізичної особи.
Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: Д.С. Драч