Справа № 344/14326/25
Провадження № 2/344/4932/25
18 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Волощук Є.Ю.,
за участі представника позивача Алексенко С.Л., представника відповідача Косєй К.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференц зв'язку в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Алексенко Сергій Леонтійович, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з Позивача стягуються аліменти на утримання дружини ОСОБА_2 у розмірі 1/5 частини від його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною трьох років. Окрім цього, на підставі судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.01.2025 з Позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від щомісячного доходу. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був мобілізований та на сьогоднішній день є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України. Із Позивача стягуються аліменти на утримання дружини у розмірі 1/5 частини доходу, що становить близько 20 000 грн. щомісячно. Крім того, згідно з судовим наказом від 27.01.2025 з Позивача також стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини, якій на сьогоднішній день лише 7 місяців, у розмірі 1/4 частини мого щомісячного доходу, що становить близько 25 000 грн. на місяць. Таким чином, сума загальних аліментів, які щомісячно отримує Відповідачка, досягає 45 000 грн., що є значно вищою за її реально необхідні витрати на утримання дитини чи на власне прожиття. Відповідачка жодним чином не повідомляє Позивача на що саме вона витрачає грошові кошти в розмірі 25000 грн., які Позивач сплачує їй на утримання дитини. Враховуючи вік дитини та її потреби на даному етапі життя, то витрати на її утримання не можуть бути вищими ніж середньомісячна заробітна плата дорослої людини в Україні.
На думку Позивача, Відповідачка лише незначну частину з отриманих на дитину коштів витрачає саме на потреби дитини, а все інше використовує на власний розсуд. Окрім цього, Відповідачка ще щомісяця отримує від Позивача близько 20000 грн. на своє утримання. У Позивача наявні й інші постійні витрати, пов'язані в першу чергу із виконанням свого військового обов'язку по захисту Батьківщини під час участі в бойових діях на території Донецької області. Так, ОСОБА_1 постійно несе витрати на придбання різного роду військового спорядження та обладнання для зв'язку. На його утриманні перебувають батьки - матір ОСОБА_4 , 1971 року народження, батько ОСОБА_5 , 1968 року народження, який у зв'язку із наявними хворобами в даний час є непрацездатним. За наведених обставин просить змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.02.2025 на утримання дружини ОСОБА_2 , з 1/5 частини на 1/10 частину з усіх видів його заробітку щомісячно починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною трьох років.
26.08.2025 року представник відповідачки подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що відповідачка позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 84 СК України, той із подружжя, з ким проживає дитина до досягнення нею трирічного віку, має безумовне право на утримання від іншого подружжя за умови наявності у останнього відповідних матеріальних можливостей. Дане право не залежить від тривалості шлюбних відносин, обставин їх припинення чи доцільності таких витрат. Спільній дитині подружжя на момент подання позову виповнилось лише 7 місяців, тому відповідачка має право на таке утримання. Звинувачення позивача щодо нецільового використання аліментних коштів є безпідставними та необґрунтованими звинуваченнями. Аналіз матеріального становища позивача свідчить про достатність його доходів для сплати аліментних зобов'язань у встановленому судом розмірі. Його щомісячний дохід становить близько 100 тисяч гривень. Значна частина заявлених позивачем витрат не підтверджена та є необов'язковою. Батьки позивача перебувають у працездатному стані, позивач надає їм епізодичну, а не систематичну допомогу. Витрати, які позивач несе у зв'язку з виконанням професійних обов'язків, включаючи військову службу, не можуть розглядатися як обставини, що обґрунтовують зменшення аліментних зобов'язань. Заявлені позивачем витрати фактично компенсуються державою через систему військових виплат та не можуть впливати на розмір аліментів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідачки в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08 червня 2024 року.
На даний час в провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває справа про розірвання шлюбу між сторонами.
Позивач та відповідачка є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачка зареєстрована та проживає разом з донькою за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач з 18.05.2022 перебуває на військовій службі та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.29-34).
На підставі судового наказу виданого Івано-Франківським міським судом 27 січня 2025 року з позивача стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 від його доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а.с.24).
На підставі рішення Івано-франківського міського суду від 28 лютого 2025 року з позивача стягуються аліменти на утримання дружини, відповідачки у справі - ОСОБА_2 , у розмірі 1/5 частини від його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною трьох років (а.с.25-26).
Згідно відповіді № 1778781 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 1-го кварталу 2024 по 4-й квартал 2025 року отримував щомісячно дохід як військовослужбовець в розмірі від 127 000 до 67 000 тисяч гривень (а.с.76).
Згідно відповіді № 1778808 вбачається, що ОСОБА_2 за період з 1-го кварталу 2024 по 4-й квартал 2025 року отримувала доходи щомісячно у вигляді заробітної плати, оскільки працювала у ОСОБА_6 , ЛДЦ «Клініка Святого Луки», ТзОВ «Люкс Віжн», а з березня 2025 року отримує соціальні виплати у розмірі 860 грн. у зв'язку з народженням дитини (а.с.77-78).
Позивач просить зменшити розмір аліментів, які стягуються на утримання дружини, оскільки вважає, що їх розмір завеликий, він також несе додаткові витрати у зв'язку з проходженням військової служби, йому потрібні додаткові засоби захисту, такі як РЕБ, на які він збирає грошові кошти.
Також позивач зазначає, що добровільно перераховував дружині по 10 000 грн. в місяць та допомагає своїм батькам, що підтверджує квитанціями.
Сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання від чоловіка протягом усього терміну вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
В статті 84 СК України зазначено, що дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Отже, відповідачка має право на утримання від свого чоловіка під час шлюбу і після його розірвання, оскільки на даний час не працює та з нею проживає дитина, якій ще не виповнилось і року.
Як вбачається із довідки про доходи позивача, він має можливість надавати таке утримання.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням вказаних положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Правове значення при вирішенні даного спору має встановлення наявності або відсутності факту саме зміни матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів у порівнянні із його матеріальним та сімейним станом, у якому він перебував на час ухвалення рішення про стягнення аліментів.
Що стосується матеріального, сімейного стану відповідачки (одержувача аліментів), її стану здоров'я, то у неї ніяких змін не відбулось, доказів протилежного суду не надано.
Що стосується матеріального стану позивача (платника аліментів), то суд не вважає, що він також не змінився.
Позивач є військовослужбовцем і загальновідомим є факт, що окрім допомоги від держави у вигляді доплат та різних пільг, військовослужбовці змушені нести додаткові витрати на додаткові засоби захисту в першу чергу для себе. Суд немає сумніву в тому, що позивач несе такі витрати, але за рахунок цього не може страждати дитина чи її мати, яка не має жодних інших засобів для існування, на даний час повинна постійно перебувати з дитиною, відновлюватись після пологів.
Отже, позивачем не доведено, що зміна його матеріального стану та здоров'я в бік погіршення мала місце та може вплинути на здатність сплачувати аліменти у розмірі визначеному в рішенні суду.
З урахуванням наведеного у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 75, 84, 192 СК України, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Алексенко Сергій Леонтійович, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бабій О.М.
Повний текст рішення складено 24 вересня 2025 року.