Справа №: 343/1150/25
Провадження №: 1-кп/343/113/25
про продовження застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
24 вересня 2025 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025000000000020 від 04.01.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , за ч. 1 ст. 115 КК України,
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт з доданими до нього документами в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025000000000020 від 04.01.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі; може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з якими добре знайомий, зокрема зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебуває у родинних відносинах (мати і брат обвинуваченого) та мешкав з ними в одному домогосподарстві, потерпілий ОСОБА_9 та частина свідків є односельчанами обвинуваченого, якому відомі їхні адреси проживання; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений, зважаючи на віддаленість його місця проживання від місця розташування суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може не з?являтися на виклики суду і таким чином затягувати судовий розгляд кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно ніде не працевлаштований, не навчається, неодружений, не має стабільного джерела доходів, до затримання зловживав алкогольними напоями. Зважаючи на наведені обставини вчинення злочину, тяжкість обвинувачення та особу обвинуваченого, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого не зможе запобігти вказаним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Представник потерпілого ОСОБА_9 згідно ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1102849 від 20.06.2025 року адвокат ОСОБА_4 позицію прокурора підтримала, просила продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які прокурор зазначив в клопотанні.
Захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив та просив обрати обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, обвинувачений має постійне місце проживання, наміру ухилятися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб він не має і буде належно виконувати всі обов'язки, які покладе на нього суд, можливо він досягне примирення з потерпілим.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані ними докази, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 даного кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 183 цього ж кодексу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно зі ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Тому, розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою оцінюється в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Як встановлено в судовому засіданні, 06.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, який у подальшому неодноразово продовжувався та закінчується 07.10.2025 року.
Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор в своєму клопотанні, зокрема, що обвинувачений, усвідомлюючи неминучість покарання за злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, у випадку доведення його винуватості, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка та потерпілого, які ще не допитані судом, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами вважати, що ОСОБА_6 може спробувати переховуватися від суду є те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, відповідно до норм КК України передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, усвідомлює неминучість покарання у випадку доведення його вини.
Підставами вважати, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він офіційно ніде не працевлаштований, не навчається, неодружений, не має стабільного джерела доходів, до затримання зловживав алкогольними напоями.
Підставами вважати, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідка ОСОБА_10 , які ще не допитані, є те, що він з ними добре знайомий і йому відомі їхні адреси проживання.
Підставами вважати, що ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є те, що обвинувачений, зважаючи на віддаленість його місця проживання від місця розташування суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може не з?являтись на виклики суду і таким чином затягувати судовий розгляд кримінального провадження.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з справ людини у справі «Летельє проти Франції».
Оцінивши вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази доводять існування обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими вказаного злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на які вказується у клопотанні прокурора; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що є всі підстави вважати, що застосування обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.
Суд також вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що у відповідності до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слід продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки злочином спричинено загибель людини.
За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 слід задоволити та продовжити йому строк тримання під вартою на термін 60 діб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 197, 199, 331, 372, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на строк 60 діб, тобто до 23.11.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: