Справа 279/3699/25
провадження №2/279/1685/25
"23" вересня 2025 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Пацко О.О..
при секретарі Гончарової Ю.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 19335,96 гривень та 2422,40 гривень судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.09.2024 року ОСОБА_1 , уклала з ТОВ "Споживчий центр" кредитний договір №23.09.2024-100000430. За яким ТОВ «Споживчий Центр» зобов'язався надати ОСОБА_1 , кредит у розмірі 15000 гривень, а ОСОБА_1 , зобов'язалася протягом 140 днів повернути кредит зі сплатою відсотків, комісії. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачці обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим, станом на 16.06.2025 утворилась заборгованість у загальному розмірі 19335,96 грн., яка складається: 9414,08 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5271,88 грн. проценти за користування кредитом; 4650,00 грн. неустойка.
Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін .
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Відзиву на позов не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 23.09.2024 року ОСОБА_1 , уклав з ТОВ "Споживчий центр" кредитний договір №23.09.2024-100000430.
Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що кредитний договір №23.09.2024-100000430. від 23.09.2024 укладений сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що кредитний договір №23.09.2024-100000430 від 23.09.2024 був підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим він акцептував пропозицію позивача та уклав кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора на сайті ТОВ «Споживчий центр», який отримав на свій мобільний телефон.
Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв'язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків.
Доказів визнання кредитного договору недійсними суду не надано, як і не надано доказів на спростування факту його підписання відповідачем.
Так, відповідно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору від 23.09.2024 кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту: 15000,00 грн.; період користування кредитом - 140 дні з його надання; процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надано кредит.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту: 15% від суми кредиту та становить 2250 грн.. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Неустойка 150 грн., що нараховується за кожен день невиконання, неналежного виконання кожного окремого зобов"язання.
Дата повернення кредиту 09.02.2025 року.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» виконав свої зобов'язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі обумовленій Договором, що підтверджується квитанцією від 23.09.2024 про електронний переказ коштів на суму 150000,00 грн.
ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого за кредитним договором №23.09.2024-100000430. від 23.09.2024 станом на день звернення до суду 16.06.2025 утворилась заборгованість у загальному розмірі 19335,96 грн., яка складається: 9414,08 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5271,88 грн. проценти за користування кредитом; 4650,00 грн. неустойка.Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Разом з тим ОСОБА_1 були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 4 580,98 від 15.10.2024, на суму 3 230,98 від 20.10.2024, на суму 3 830,98 від 07.11.2024, на суму 3 276,29 від 17.11.2024, на суму 3 530,98 від 03.12.2024 , на суму 3 260,42 від 15.12.2024, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості .
Згідно ізст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно дост.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Що стосується стягнення неустойки у розмірі 4650,00 грн. суд зазначає наступне.
Пунктом 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українивизначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Таким чином, оскільки кредитний договір №23.09.2024-100000430 був укладений сторонами 23.09.2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка у розмірі 4650,00 грн. не може бути стягнута із ОСОБА_1 , оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов'язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9414,08 грн. та процентів у розмірі 5271,88 грн., а всього у розмірі 14685,96 грн.
Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (75,95%).
Керуючись ст. ст.261,526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054,1082 ЦК України, ст. ст.10, 12,76,77,81,89,141,265,354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», заборгованість за кредитним договором №23.09.2024-100000430від 23.09.2024 на загальну суму 14685 ( чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят п"ять) гривень 96 копійок та 1839,813 гривень судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356533)
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя О.О.Пацко