Справа №295/706/24
1-кп/295/478/25
24.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12023060400003021 від 02.10.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 296 КК України,
встановив:
Прокурор в судовому засіданні підтримав своє подане клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому на строк 60 днів, оскільки відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілу, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 просила змінити обвинуваченому обраний запобіжний захід на домашній арешт або застосувати заставу, обґрунтовуючи тим, що ризики, заявлені прокурором, відпали. Обвинувачений позитивно характеризується та сім'я потребує його присутності.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.11.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.08.2025 до 05.10.2025 (включно).
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з того, що ризики, які були підставою для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та не зменшились, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Також суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , що останній офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні дітей, що свідчить про відсутність факторів та обставин, що могли б стримувати обвинуваченого від вчинення нових кримінальних правопорушень. Останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та вже є вирок Житомирського районного суду Житомирської області за ч. 1 ст. 121 КК України за яким ОСОБА_4 засуджено до 5 років обмеження волі, який оскаржується в касаційній інстанції, що незаперечувалось стороною захисту, та негативно характеризує обвинуваченого. Усвідомлення ОСОБА_4 того, що санкція інкримінованого йому кримінального правопорушення передбачає відповідальність у вигляді виключно позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що після складання та вручення підозри він упродовж двох тижнів був відсутній за місцем проживання, а рідні не знали про місце його перебування та був затриманий у іншому регіоні України і переконливих пояснень щодо зникнення з місця проживання після вручення підозри не надав, дають підстави вважати, що з метою уникнення покарання останній може переховуватись від суду. Крім того, не виключається і вплив з боку ОСОБА_4 на потерпілу, з метою узгодження своїх показань.
Враховуючи викладене, наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити дії, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у свою чергу дає підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, згідно положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Крім того, даних про те, що захворювання ОСОБА_4 унеможливлюють його перебування в умовах попереднього ув'язнення матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд не може покласти в основу свого рішення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, або застосувати заставу, а тому відмовляє в його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 199, 331 КПК України,
постановив:
Продовжити ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 22.11.2025 (включно).
В клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходуна домашній арешт або застосувати заставу ОСОБА_4 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1