справа № 274/3858/25
провадження № 2/0274/1669/25
Рішення
Іменем України
23.09.2025 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дітей -
Позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01 травня 2022 по 01 травня 2025 року включно в розмірі 89 119,27 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано на підставі заочного рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.08.2022. Зазначеним судовим рішенням також стягнуто з відповідача на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу).
Коломийським відділом ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області відкрито виконавче провадження №70590134. З моменту присудження аліментів на утримання дітей відповідач сплачує їх нерегулярно. Станом на травень 2025 року загальний борг ОСОБА_5 на утримання двох дітей складає 89119,27 грн. Розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2022 по 01.05.2025 складає 114940,89 грн. З урахуванням положень ч. 1 ст.196 СК України розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що підлягає стягненню з відповідача становить 89 119,27 грн.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.06.2025 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.15 - 16).
23.06.2025 року відповідачем ОСОБА_2 на адресу суду подано заяву про поновлення строку на подання відзиву ( а.с. 22).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 17.017.2025 року в задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву відмовлено ( а.с. 45).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 23.09.2025 року відмовлено сторонам по справі та їх представникам у прийнятті додаткових доказів.
23.09.2025 позивачкою подано письмові пояснення відповідно до яких просить задовольнити її позов частково в сумі 5819,09 грн.
Представник позивачки - адвокат Паламарчук С.В. в судове засідання не з'явився, згідно поданого клопотання просив справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, представник відповідача - адвокат Микитин Л.Й. в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомляли.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6 - 7).
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.08.2022 року шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 15.11.2013 Виконавчим комітетом Озадівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, актовий запис № 6 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.05.2022 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а в подальшому стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на її утримання в розмірі по 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з 13.05.2022 р. і до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8-10).
Згідно розрахунку заборгованості за сплати аліментів згідно виконавчого листа № 274/2123/22 виданого 27.019.2022 року Бердичівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, щомісячно у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку заборгованість за сплати аліментів станом на 01.015.2025 року становить 115855,05 грн ( 89119,27 грн - борг, 26735,78 грн - штраф) ( а.с. 11-12).
Згідно письмових пояснень позивачки від 23.09.2025 року станом на 01.05.2025 року реальна заборгованість відповідача по сплаті аліментів становить 5816,09 грн, розмір пені 17 739,07 грн.
Відносини щодо обов'язків батьків з утримання своїх дітей регулюються положеннями СК України.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
Згідно з ч.4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Статтею 196 СК України передбачена, зокрема, відповідальність за прострочення сплати аліментів. У частині 1 зазначеної статті зазначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Частиною 3статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому частиною 1статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Між сторонами виникли правовідносини з приводу стягнення заборгованості та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Згідно з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи вказане, суд приймає розрахунок розміру пені за період прострочення сплати аліментів з 01.07.2024 року по 01.05.2025 року (305 днів), наведений позивачкою, згідно якого загальна сума пені за порушення відповідачем аліментних зобов'язань становить 5816,09 (сума аліментів) х 1%х 305 ( кількість днів прострочення) =17739,07 грн.
Відповідно до частини першої статті 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відтак, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі загальної суми заборгованості по аліментам, що складає 5816,09 грн.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн, оскільки позивачка в силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від його сплати.
Керуючись ст. 12 - 13,76-81,89, 211,247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дітей, задовольнити.
Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.07.2024 по 01.05.2025 року включно в розмірі 5816,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) а дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя : Т.М. Вдовиченко