Справа №198/382/25
Провадження №2/0198/233/25
23.09.2025
23 вересня 2025 року суддя Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області Білинський М.В. розглянувши, в порядку ст. 40 ЦПК України, заяву представника позивача - адвоката Галкіна В.Л. про відвід головуючому судді Білинському М.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання незаконними дій,
10.09.2025 на адресу Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява адвоката Галкіна В.Л. про відвід головуючому судді Білинському М.В. від розгляду цивільної справи №198/382/25.
В період з 08 по 19 вересня 2025 року суддя Білинський М.В. перебував у відпустці та на лікарняному.
На даний час в Юр'ївському районному суді Дніпропетровської області здійснюють правосуддя двоє суддів.
Заява обгрунтована тим, що на думку заявника, існують обставини, що можуть свідчити про упередженість головуючого судді при розгляді цієї справи.
Доводи заяви:
-суддею порушуються процесуальні строки;
-в засіданні головуючий допустив вислови, які принижують учасників процесу - вказав, що «буде мучити учасників процесу тривалим розглядом»;
-висловлює свою незгоду з призначенням засідання на першу половину дня (при цьому суддя Білинський М.В. знав про зайнятість представника на час до обіду). Автор заяви наводить доводи, що навантаження у судді Білинського М.В. незначне, засідання на другу половину робочого дня не призначає.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Дослідивши заяву, матеріали справи, суд вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню, оскільки:
-щодо порушення головуючим процесуальних строків - дане твердження відповідає дійсності. Дане викликано об'єктивною причиною - в суді за штатом повинно працювати 4 суддів, а працюють лише 2. Це при тому, що Юр'ївському районному суду Дніпропетровської області визначено ще й підсудність Станично-Луганського районного суду Луганської області (підсудність справ передали, а суддів з вказаного суду не відрядили, вони ніколи в Юр'ївському райсуді не працювали). Однак, дане (порушення строків) аж ніяк не вказує на упереджене, якесь необ'єктивне ставлення головуючого до сторони позивача (або обох сторін одночасно, в даній справі). Порушення процесуальних строків допускаються суддею Білинським М.В. і по інших справах (у тому числі, з причини незаповненості вакантних посад суддів);
-з приводу твердження автора заяви про відвід про невелике навантаження судді Білинського М.В. (кількості справ у провадженні, кількості судових засідань на день), то давати подібні оцінки не в його компетенції. У разі, якщо це - порівняння з судами у яких на одного суддю припадає 1,5-3 тисячі справ та матеріалів на рік, то це не приклад того як потрібно працювати, а навпаки яскравий приклад того як не повинно бути. Таке навантаження є наслідком системної проблеми в роботі судової влади загалом, а в першу чергу її керівних органів (ВРП та ВККС, які не здатні, або їх позбавляють можливості подолати кадровий голод в суддівському корпусі і заповнити вакантні посади);
-зазначаючи у заяві про вислови головуючого, а саме «буде мучити учасників процесу тривалим розглядом», автор заяви не навів повної фрази сказаної головуючим (тобто «вирвав» слова із контексту) «У суді недокомплект суддів, за штатом повинно бути 4, а працює лише 2 і поки це не припиниться (не буде заповнено вакантні посади суддів) ситуація на краще не зміниться - судді будуть мучитися самі і мучити учасників процесу, як затягуванням розгляду справ, так і зниженням якості рішень». На переконання головуючого, дана фраза в повній мірі відповідає дійсності;
-стосовно часу призначення головуючим судових засідань (до обіду, або після) - діючим ЦПК України взагалі не передбачено узгодження з учасниками розгляду справи часу та дати судового засідання. Натомість, головуючий в засіданні спробував узгодити з представником позивача дату та час судового засідання (зокрема, запропонував, щоб представник позивача сам обрав день засідання), що вказує на лояльне ставлення до учасників розгляду справи;
-посилання автора на заяви на обов'язок суду (посилається на різні нормативно-правові акти) своєчасно розглядати справи (дотримуватися процесуальних строків) є цілком вірним. Однак, у них не враховано те що суддівські вакансії в суді заповнені лише на 50%.
З огляду на викладене, обставини викладені у заяві про відвід є такими, що грунтуються на суб'єктивних міркуваннях та зводяться до незгоди з прийнятими рішеннями судді (по організації розгляду справи).
Відомості про упереджене ставлення головуючого до сторін в даній справі, якесь особисте негативне відношення, відсутність об'єктивності, нерівне ставлення до сторін - відсутні.
Дослідивши заяву з додатками та інші матеріали справи про відвід вважаю заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 36, 38-40, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача - адвоката Галкіна В.Л. про відвід головуючому судді Білинському М.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання незаконними дій - визнати необгрунтованою та залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам розгляду справи (на електронну пошту, підписану ЕЦП).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Білинський