Справа № 192/2333/25
Провадження № 1-в/192/509/25
Ухвала
Іменем України
24 вересня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання засудженого
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черкаське Слов'янського району Донецької області, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21)», засудженого вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2021 року за ч. 1 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
за участю учасників провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника ДУ «СВК (№21)» - ОСОБА_5 ,
засудженого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
Початок строку: 17.02.2021 року
Кінець строку: 17.02.2026 року
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення. У судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити у зв'язку з тим, що вважає, що він виправився.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважав, що умовно-дострокове є передчасним.
Представник адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія № 21» в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, підтримавши думку прокурора.
Суд, вислухавши засудженого, представника адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія № 21», прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого вважає, що клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з'ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.
Як встановлено в судовому засіданні, засуджений ОСОБА_3 в установах виконання покарань знаходиться з 03 квітня 2019 року.
У Державній установі «Солонянська виправна колонія № 21» знаходиться з 21 квітня 2021 року, на даний час відбув 2/3 строку покарання.
Згідно характеристики засуджений ОСОБА_3 характеризується посередньо. Має одне заохочення, яке застосоване до нього 15 липня 2025 року та 19 стягнень.
З довідки про заохочення та стягнення з'ясовано, що на даний період часу ОСОБА_3 має одне заохочення, яке застосоване до нього 15 липня 2025 року та 19 стягнень.
Працевлаштований в Державній установі «Солонянська виправна колонія № 21».
Визначаючи ступінь поведінки засудженого за весь період відбування покарання, суд виходить з того, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Згідно Висновку щодо виправлення засудженого, який додано до матеріалів клопотання, ОСОБА_3 набрав лише 37 балів, тобто є таким що не довів своє виправлення.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_3 не стає на шлях виправлення, оскільки кількість балів є дуже низькою, а стягнення отримані починаючи з 2020 року по 17 липня 2024 року.
ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував факт застосування до нього стягнень, посилаючись на те, що значна частина таких стягнень погашена.
Суд зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання даного обов'язку є лише одним з критеріїв, зазначених вище, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Сумлінною поведінка у засудженого повинна бути весь час відбування покарання. В той же час судом встановлено, що ОСОБА_3 за весь час відбуття покарання отримав 19 стягнень, а останнє 17 липня 2024 року.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що працевлаштування, відбуття певної частини покарання та отримання одного заохочення не надає безумовного права на застосування до ОСОБА_3 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Враховуючи викладене, суд, оцінивши в сукупності досліджені докази, вважає, що засуджений на даний час не довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці свого виправлення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від відбування покарання умовно-достроково.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1