Справа № 191/1571/25
Провадження № 1-кп/191/93/25
іменем України
15 вересня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.
02.06.2025 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 подано скаргу в порядку ст.303 КПК України, в якій вона просила визнати постанову Дніпропетровської обласної прокуратури про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 22.10.2024 року незаконною та такою, що постановлена з порушенням ч.5 ст.36 КПК України.
Вказана скарга обґрунтована тим, що під час досудового розслідування було винесено ряд постанов, серед яких постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження іншому органу досудового розслідування від 22.10.2024 року, підписаної заступником прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , якою було прийнято рішення про доручення здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні слідчлму відділенню відділу поліції №4 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, оскільки на його думку досудове розслідування здійснюється неефективно. Постанова мотивована тим, що СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області не здійснено тимчасовий доступ до речей і документів: статуту департаменту, штатного розкладу, посадових інструкції генерального директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДОР, наказу про його прийом на роботу, тендерної документації відповідно до договору №1 від 09.01.2020 року, не допитано як свідків директора ІНФОРМАЦІЯ_2 , головного бухгалтера, генерального директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДОР, не встановлено та не допитано інших можливих свідків кримінального правопорушення. При цьому, сторона захисту зауважує, що вказані слідчі та процесуальні дії, на думку' прокурора, повинні були бути проведені СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області саме за вкрай короткий термін - 18 днів, що є неможливим на практиці в силу положень кримінального процесуального законодавства. Так, навіть тимчасовий доступ до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді може надаватись строком до двох місяців (п. 7 ч.І ст. 164 КПК України). Також проведення слідчої дії - допиту свідків, з урахуванням належного виклику, встановлення інших можливих свідків з урахуванням навантаження, в такий короткий строк не завжди є припустимим. Також сторона захисту вважає, що оскаржувана постанова була прийнята без будь-яких на те підстав та без жодної належної мотивації, а відтак наслідком недотримання належної правової процедури, як складового елементу принципу верховенства права, є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі ст.86, п.2 ч.3 ст.87 КПК України
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримала скаргу та просила її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав скаргу свого захисника.
Прокурор заперечив проти скарги та просив відмовити у її задоволені.
Представник потерпілого ОСОБА_6 поклалась у вирішенні скарги на суд.
Заслухавши учасників у справі та дослідивши скаргу і додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 2 КПК визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаного завдання здійснюється з-поміж іншого шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів чи осіб з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок органу досудового розслідування у передбаченому законом порядку відреагувати на такі звернення.
У силу ч.1 ст.9 КПК на слідчого покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Частина 5 ст.36 КПК України визначає, що генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора на досудовому провадженні, що можуть бути оскаржені.
Також ч.2 ст.303 КПК України визначає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Суд бере до уваги те, що скарга захисника фактично обґрунтована виключно її незгодою з мотивами заступника прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , які вказані у його постанові про доручення здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні слідчому відділенню відділу поліції №4 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 22.10.2024 року.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги захисника, адже заступник прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 у постанові від 22.10.2024 року вказав, що слідчим відділом Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області не виконано ряд необхідних слідчих (розшукових) дій, внаслідок чого він прийшов до висновку про неефективне досудове розслідування.
Керуючись ст. 303, 369-372 КПК України,
відмовити у задоволенні скарги захисника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 19.09.2025 року.
Суддя ОСОБА_1