Справа № 683/1450/20
1-кп/683/8/2025
24 вересня 2025 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
його захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Старокостянтинів Хмельницької області обвинувальні акти по об'єднаному кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 296, ч.1 ст.376 КК України,
встановив:
До Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області надійшли обвинувальні акти з додатками по об'єднаному кримінальному провадженню, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240000000068 від 22 березня 2017 року та №12016240010002427 від 21 квітня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 376 КК України.
У підготовчому судовому засіданні сторона обвинувачення вважала, що обвинувальні акти відповідають вимогам ст. 291 КПК України, посилалась на відсутність підстав для прийняття судом будь-якого з рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього ж Кодексу, у зв'язку з чим висловила позицію щодо можливості призначення цієї справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Аналогічну думку висловили обвинувачений та його захисник.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вирішуючи питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України, суд виходить із такого.
Судом під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав, передбачених п. п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження.
Суд вважає, що обвинувальні акти відповідають вимогам ст. 291 КПК України, яка містить вичерпний перелік вимог, які до нього ставляться.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для прийняття рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, суд прийшов до висновку, що кримінальне провадження підсудне Старокостянтинівському районному суду Хмельницької області.
З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає, що на підставі обвинувальних актів у цьому кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду.
Судовий розгляд цього кримінального провадження слід здійснювати за участі прокурорів, потерпілого, обвинуваченого, його захисника.
Сторона обвинувачення заявила клопотання по допит свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, витребування із архіву суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 189 КК України на період розгляду даного кримінального провадження, забезпечення складання досудової доповіді відносно обвинуваченого.
Сторона захисту не заперечила проти задоволення даних клопотань.
Згідно ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Відповідно до ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину.
Для повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження суд вважає необхідним задовольнити вищевказані клопотання.
Окрім того сторона захисту заявила клопотання про надання дозволу на проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення придатності обвинуваченого до несення військової служби в умовах воєнного стану, проти чого заперечила сторона обвинувачення, вважаючи його маніпуляцією.
Нормою ст.616 КПК України передбачено механізм реалізації наданої законодавцем можливості проходження військової служби особами, які утримуються під вартою. Такий механізм передбачає звернення обвинуваченого до прокурора з відповідним клопотанням. У випадку, якщо прокурор дійде переконання про можливість проходження особою військової служби, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Оскільки обвинувачений обмежений в можливості самостійно звернутися до територіального центру комплектування для проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення стану його придатності до несення військової служби, суд вважає за можливе дане клопотання задовольнити.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 30 вересня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суддя своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Також сторона обвинувачення в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 ще на 60 днів, оскільки ризики, які існували на момент застосування даного запобіжного заходу не зменшились, тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та захисник заперечили проти продовження строку тримання під вартою та просили більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або із визначенням розміру застави.
Заслухавши думку прокурорів, обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою з наступних підстав.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, у відповідності до якої «обґрунтована підозра», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Інакше кажучи, суд на стадії підготовчого судового засідання не наділений повноваженнями щодо оцінки доказів та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.
Вищевказані обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність обвинуваченого до вчинення зазначених злочинів. При цьому висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому суд дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати продовження обраного запобіжного заходу.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, окрім обґрунтованої підозри є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості (вірогідності), що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на характер і ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , спосіб та механізм їх вчинення, конкретні обставини провадження, поведінку обвинуваченого, який з 2018 року по 2025 роки переховувався від суду та дані про особу обвинуваченого, а також зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що останньому в межах даного кримінального провадження попередньо обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 100000,00 грн, із внесенням якої його було звільнено з слідчого ізолятора. В подальшому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням обов'язків: заборона залишати житло, в якому він проживав; його було зобов'язано прибувати на виклик суду та не відлучатися з населеного пункту, в якому він був зареєстрований та проживав без дозволу суду, а також повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Однак, виїхавши в 2018 році за кордон, він не повернувся в Україну, в силу чого був оголошений у державний та міжнародний розшук. Перебуваючи в міжнародному розшуку, ОСОБА_5 був затриманий в 2025 році та виданий Україні для притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений раніше несудимий, неодружений, утриманців немає, у нього відсутні постійні доходи та міцні соціальні зв'язки, йому інкримінується вчинення трьох злочинів, у випадку визнання його винуватим йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, судовий розгляд ще не розпочато, можливість переховування від суду, впливати на потерпілого і свідків, вчинити нове правопорушення не виключається, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що дає суду підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином вказані відомості беззаперечно підтверджують наявність ризиків впливати на потерпілого та свідків, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинення нового злочину.
Водночас, суд зазначає, що ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на вищевикладене, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , врахувавши обставини кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає неможливим визначити розмір застави та зміну запобіжного заходу, тому клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який відповідно до ч. 2 вказаної статті, має бути призначений не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 177, 331 КПК України,
постановив:
Призначити судовий розгляд по об'єднаному кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240000000068 від 22 березня 2017 року та №12016240010002427 від 21 квітня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 376 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області на 15 год 00 хв 02 жовтня 2025 року.
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - по 22 листопада 2025 року включно без визначення розміру застави.
Задовольнити клопотання про допит заявлених свідків та витребування з архіву Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області кримінального провадження №686/9503/17 щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 189 КК України.
Надати дозвіл Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» для етапування ОСОБА_5 для проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення стану його придатності до несення військової служби в умовах воєнного стану (крім дат, на які заплановані судові засідання).
Філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області забезпечити складання досудової доповіді у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_5 .
Строк підготовки досудової доповіді встановити 30 днів, тобто по 24 жовтня 2025 року включно.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження та заявлених свідків.
Копію ухвали направити начальнику ВП №1 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області та начальнику Хмельницького слідчого ізолятора для виконання.
На ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя