Провадження № 3/679/398/2025
Справа № 679/1210/25
02 вересня 2025 року м. Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Стасюк Р.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.08.2025 серії ВАД № 415374, 14.08.2025 близько 17 години 20 хвилин перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив відносно своєї невістки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що виражалось у словах нецензурної лайки, унаслідок чого було завдано шкоди її психологічному здоров'ю. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що проживає в одній квартирі із сім'єю сина, на побутовому ґрунті із невісткою ОСОБА_2 часто виникають сварки в ході яких вона викликає поліцію. Будь-якої шкоди невістці він не заподіював. Зазначив, що іншого житла він не має, а тому змушений проживати із сім'єю сина, хоча побутові конфлікти, які виникають у сім'ї негативно впливають на його здоров'я, зокрема це призводить до хвилювань, стресу. Припускає, що невістка свідомо провокує його на конфлікти аби він в кінцевому результаті залишив спільне місце проживання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Санкція ч.2 ст. 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, сам факт нецензурної лайки не є автоматично домашнім насильством, оскільки для кваліфікації дій як домашнього насильства необхідно, щоб вони спричиняли шкоду або страждання потерпілому. Домашнє насильство визначається як діяння, яке завдає фізичних, психологічних, економічних чи сексуальних страждань, а також може обмежувати права та свободи постраждалої особи. Іншими словами, має бути доказ того, що образа мала негативний вплив на психічний стан або права потерпілого.
Нецензурна лайка, яка є випадковою або одноразовою, особливо якщо потерпілий не надав доказів страждання, не підпадає під визначення домашнього насильства. Для такої кваліфікації потрібно підтвердити, що лайка була спрямована на приниження гідності чи викликала стрес, тобто мала тривалий або системний характер і призвела до негативних наслідків для психічного здоров'я потерпілого.
Суд зауважує, що особливістю домашнього насильства є повна влада та контроль кривдника над жертвою насильства.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Насильство у родині будь-якого характеру відрізняється тим від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім'ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.
Як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства органами поліції надано неконкретизоване письмове пояснення ОСОБА_2 , яке складаються із одного речененя та у якому зазначено, що свекор виражається словами нецензурної лайки, створює нестерпні умови для проживання.
Водночас вказані пояснення не містять взагалі ніякої конкретизації про те, що нецензурна лайка була спрямована на приниження гідності чи викликала стрес у ОСОБА_2 , які дії вчиняє свекор аби умови проживання можливо було вважати нестерпними та чи призвели такі дії до негативних наслідків для психічного здоров'я потерпілої.
Крім того, як вбачається із форми оцінки ризиків домашнього насильства від 14.08.2025 постраждала особа ОСОБА_2 відмовилася від спілкування/бесіди.
Суд зазначає, що така сукупність доказів не є достатньою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.
Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 уповноважена особа не дотрималась вимог закону щодо необхідності встановлення ознак складу даного адміністративного правопорушення та не зібрала доказів на підтвердження наявності в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищенаведеного ОСОБА_1 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом» не доведена його вина у вчиненні домашнього насильства щодо невістки ОСОБА_2 , тому суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Р.М. Стасюк