Справа № 159/6474/25
Провадження № 2-о/159/196/25
23 вересня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Губара В.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,
заявника ОСОБА_1
представника заявниці Талашко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Талашко І.М., заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
Заявниця звернулась до суду із вказаною заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , встановивши заходи тимчасового обмеження прав останнього на строк шість місяців з покладенням на нього обов'язків. В обґрунтування заяви зазначає, що з 1999 по 2009 роки з ОСОБА_2 проживала однією сім'єю без укладення шлюбу в будинку заявниці за адресою: АДРЕСА_1 , у 2007 році у них народилася дочка. Спільне життя з ОСОБА_2 не склалося через різні погляди на сімейне життя, його негативну поведінку, зневажливе відношення до заявнці та її рідних. Мешкаючи окремо, ОСОБА_2 неодноразово приходив до місця її проживання та вчиняв щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, також вчиняв щодо неї психологічне насильство телефонуючи їй на мобільний телефон. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2021 у справі №159/5552/21 та рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.11.2022 у справі №159/4407/22 щодо ОСОБА_3 встановлено обмежувальні приписи та покладено певні обов'язки, які дали позитивний результат щодо припинення домашнього насильства відносно заявника. Однак з літа 2024 року ОСОБА_2 знову почав влаштовувати скандали, виражається нецензурною лайкою відносно заявниці та спільної дитини, погрожує фізичною розправою, що підтверджується терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 26.07.2025 та постановами Ковельського міськрайонного суду від 24.10.2024, від 09.06.2025 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за домашнє насильство вчинене відносно заявниці.В зв'язку з чим вона звернулася з відповідною заявою до суду та просить покласти на ОСОБА_2 такі обов"язки:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,
- заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб,
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні свою заяву підтримала повністю, пояснила, що ОСОБА_2 систематично переслідує її по місцю її проживання, вчиняючи щодо неї домашнє насильство, як фізичного, так і психологічного характеру, просить заяву задовольнити.
Представник заявника ОСОБА_4 у судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з?явився, належним чином сповіщався про дату, час і місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, у зв?язку з чим справа, згідно з ч.1 ст.350-5 ЦПК України, розглядається без його участі.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з копією паспорта заявник зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зареєстрваний за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідю з ЄДДР від 15.09.2025.
Отже, з наведених доказів видно, що будинок АДРЕСА_1 є місцем проживання заявниці.
Як вбачається з відповіді Ковельського РУП ГУНП у Волинській області вих. № 140232-2025 від 19.09.2025 ОСОБА_2 за вчинення ним 14.08.2024, 26.08.2024 щодо ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складено протоколи, згідно постанови Ковельського міськрайонного суду від 24.10.2024 визнано виним у вчинені вказаних правопорушень. Згідно із постановою суду від 09.06.2025 ОСОБА_3 визнано виним у вчиненні відносно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа № 159/3239/25). Крім того, згідно постанови суду від 20.08.2025 ОСОБА_3 визнано виним у вчиненні щодо ОСОБА_1 адмінправопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа 159/5254/25). Також останньому було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 650699.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2021 у справі №159/5552/21 та рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.11.2022 у справі №159/4407/22 щодо ОСОБА_3 встановлено обмежувальні приписи строком на шість місяців.
З пояснень заявниці та її представника встановлені обмежувальні приписи давали результат, але після їх закінчення кривдник почав відвідувати заявницю, влаштовувати скандали, погрожувати, вчиняти домашнє насильство.
З постанов Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.10.2024, 09.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.3 ст.173-2 КУпАП, письмової відповіді Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області на запит суду, видно, що ним систематично вчиняється домашнє насильство щодо заявниці психологічного характеру.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти..
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року у справі № 569/11507/21 (провадження № 61-3103св22) зазначено, що, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов?язків:
-заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою (пункт 1);
-заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою (пункт 4);
-заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею (пункт 5)
-заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб (пункт 6).
Згідно з ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Частиною 4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці у майбутньому, що вказує на обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису щодо останнього шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк шість місяців.
Заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, при цьому, частково, оскільки пропонований нею обов"язок заборонити ОСОБА_2 перебувати в її місці проживання суперечить п.1 ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким передбачено можливість такої заборони кривднику лише щодо місця спільного проживання (перебування) з постраждалою особою.
Крім того, суд враховує, що мета пропонованого ОСОБА_1 вищевказаного обов"язку, в умовах окремого проживання заявниці та кривдника, досягається у спосіб встановлення заборони останньому наближатися до місця проживання постраждалої особи на певну відстань.
Згідно ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Роз?яснити учасникам справи, що рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання, відповідно до ч.4 ст.350-6 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.259, 294, 350-1, 350-2, 350-5 - 350-8 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Талашко І.М., заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , встановити такі заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього такі обов'язки:
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,
- заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб,
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Встановити строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Копію рішення про видачу обмежувального припису направити до Ковельского РУП ГУНП у Волинській області та виконавчому комітету Ковельської міської ради Волинської області.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересова особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий:В. Є. ГУБАР