Справа № 161/5533/25
Провадження № 2/0158/551/25
/ЗАОЧНЕ/
23 вересня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.07.2007 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» (надалі АТ «БАНК ФОРВАРД», який є правонаступником усіх прав ПАТ «Банк Русский Стандарт») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №68840939, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 1832 грн. на строк 365 днів, останній зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
Зазначає, що у рамках проведення крос-кампаній для клієнтів АТ «БАНК ФОРВАРД» шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, програмний комплекс здійснив автоматичну зміну номера кредитного договору, у зв'язку з чим кредитний договір номером №73391330 підв'язаний під кредитну заборгованість породжуючого договору №68840939 від 28.07.2007 року.
Вказує, що банк перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору, але у встановлений строк відповідачем не була погашена заборгованість. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача за кредитним договором №68840939 від 28.07.2007 року становить 91537,23 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 59126,17 грн.; заборгованість за відсотками 21238,03 грн.; заборгованість за комісією 11173,03 грн.
Поряд з цим, 25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №68840939 від 28.07.2007 року.
З врахуванням наведеного просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №68840939 від 28.07.2007 року у розмірі 91537,23 грн. та судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін по справі та призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.
Відтак, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до статті 280 ЦПК України.
Крім того, оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.07.2007 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №68840939, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 1832 грн. на строк 365 днів (з 29.07.2007 року по 28.07.2008 року).
Відповідно до умов такого Договору ПАТ «Банк Русский Стандарт» відкрив поточний рахунок та надав кредит ОСОБА_1 у сумі 1832 грн. у формі безготівкового кредиту на строк 365 днів на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі процентної ставки за кредитом та комісію за розрахункове обслуговування; кредит надається шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Клієнта № НОМЕР_1 .
У матеріалах справи міститься графік платежів до договору №68840939 від 28.07.2007 року щодо погашення отриманого кредиту починаючи з 28.08.2007 року до 28.07.2008 року, згідно якого погашення здійснюється рівними платежами у розмірі 216,00 грн. щомісячно, та за останній місяць погашення кредиту 213,31 грн., з урахуванням процентної ставки за кредитом і комісії.
У позовній заяві представник позивача вказує, що згідно статуту АТ «БАНК ФОРВАРД», останній є правонаступником (зміна найменування) ПАТ «Банк Русский Стандарт» у новій редакції від 18.09.2018 року. Інших доказів того, що АТ «БАНК ФОРВАРД» є правонаступником ПАТ «Банк Русский Стандарт» суду не надано.
Як зазначає представник позивача у позовній заяві, у рамках проведення крос-кампаній для клієнтів АТ «БАНК ФОРВАРД» шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, програмний комплекс здійснив автоматичну зміну номера кредитного договору, у зв'язку з чим кредитний договір номер №73391330 підв'язаний під кредитну заборгованість породжуючого договору №68840939 від 28.07.2007 року.
25.07.2024 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги у тому числі відносно і ОСОБА_1 за кредитним договором №68840939 від 28.07.2007 року. Згідно витягу з реєстру боржників до даного Договору відбулося відступлення на користь позивача права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №68840939 від 28.07.2007 року, що становить: заборгованість за тілом кредиту 59126,17 грн.; заборгованість за відсотками 21238,03 грн.; заборгованість за комісією 11173,03 грн.
Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за кредитним договором №73391330 від 31.01.2008 року, виконаний АТ «БАНК ФОРВАРД».
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Встановлено, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору про споживчий кредит та з порядком його укладання, а також з його формою .
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Відповідно до п. 5 ч. 3 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до частин першої - третьої статті 2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру (постанова від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21 провадження № 61-8693св24 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду).
Вирішуючи даний спір судом встановлено, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів на підтвердження того факту, що кредитний договір з номером №73391330 був підв'язаний під кредитну заборгованість породжуючого договору №68840939 від 28.07.2007 року, як і не містять копії самого кредитного договору з номером №73391330 від 31.01.2008 року.
Окрім того, не підтверджено доказами наявність права вимоги у ТОВ "ФК «Кредит-Капітал» з ОСОБА_1 за кредитним договором №68840939 від 28.07.2007 року, оскільки в додатках до позову міститься лише витяг з реєстру договорів та боржників, за такими договорами Додаток № 1 до Договору № GL1N426202/1, в якому зазначені реквізити кредитного договору з номером №73391330 від 31.01.2008 року, який ОСОБА_1 не укладав та не підписував.
Також, матеріали справи не містять письмових доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 за вказаним у позові кредитним договором №73391330 від 31.01.2008 року кредитних коштів.
Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контроля та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Отже доказ, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку про зарахування коштів.
Разом з тим у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні виписки з особового рахунку відповідача, а тому суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти, а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку.
Суд зауважує на тому, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України банк повинен довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та, відповідно, на умовах встановлених договором.
З розрахунку заборгованості не вбачається з якого моменту, після укладення кредитного договору 28.07.2007 року, виникла заборгованість у відповідача за кредитом, з чого вона складається, факт несплати чи часткової сплати кредитних коштів відповідачем. Представником позивача не долучені до позову розрахунки за період починаючи з 28.08.2007 року (згідно графіку погашення кредитного зобов'язання).
Відсутність таких доказів суперечить принципу повноти дослідження обставин справи та реалізації стандарту більшої переконливості.
За таких обставин, представником позивача не доведено та судом не встановлено беззаперечного факту порушення відповідачем прав позивача ТОВ «ФК«Кредит-Капітал». У зв'язку з відсутністю необхідних доказів, суд позбавлений можливості впевнитись у законності права вимоги позивача до відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 4, 10, 13, 49, 76, 77, 81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження - м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28).
Представник позивача - адвокат Усенко Михайло Ігорович (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28)
Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ).
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька