Справа № 158/1741/25
Провадження № 3/0158/558/25
16 вересня 2025 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Масюк Г.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
- за ч. 1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 355253 від 08.06.2025 року, ОСОБА_1 , вказаної дати о 10 год. 46 хв., в порушення вимог «2.9а» ПДР України, на 127 км 700 м автодороги Н-22, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння першочергово проводився на місці зупинки, результат тесту - позитивний - 0.90 ‰. З результатом огляду не згідний, у зв'язку з чим був доставлений до КП «ВОПЛ», де повторно пройшов огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Результат - позитивний, 0,67%.
15.08.2025 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Масюк Г.С. до суду подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Просить суд звернути увагу, що огляд на стан алкогольного сп'яніння її підзахисного проведений з порушенням вимог інструкції № 1452/735, що у відповідності до вимог КУпАП є обов'язковою умовою для визнання такого огляду недійсним.
Зокрема, стверджує, що процедура огляду лікарем не проводилась. Натомість, такий було здійснено медичною сестрою, що не відповідає вимогам Інструкції.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Масюк Г.С., посилаючись на обставини, викладені у клопотанні, просила провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисного події складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зважаючи на те, що процедура огляду була порушена, тобто здійснена не у відповідності до Інструкції № 1452/735, що, в свою чергу, є безумовною підставою для визнання такого огляду недійсним у відповідності до ч.5 ст.266 КУпАП України.
За клопотанням захисника особи - адвоката Масюк Г.С. було допитано в якості свідка - лікаря КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_2 , яка не заперечила, що огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводила саме вона.
Водночас, на уточнюючі запитання адвоката щодо спростування інформації яка міститься на електронному носії з бодікамери поліцейського на якому зафіксована подія проведення огляду (згідно відео огляд проведений медичною сестрою; лікар фактично здійснює записи у висновку), відповіла, що у відповідності до внутрішніх Наказів, не заборонено аби медична сестра допомагала лікарю, тобто проводила огляд пацієнта, коментуючи події. Вважає, що процедура не може вважатись порушеною з огляду на таке зауваження адвоката, оскільки висновок підписаний не медичною сестрою, а нею, як лікарем. Тобто, фактично вона, як лікар, провела експертизу, за результатами якою надано висновок.
Не заповнення графи Акту пояснила великою кількістю роботи та напливу пацієнтів. Окрім іншого, не вважала за необхідне проводити повторний огляд пацієнта через 20 хв повторно, як того вимагає порядок, оскільки «…з власного досвіду впевнена, що результат проміле не зменшився б до межі витверезіння….».
Відсутність запису у графі 201 Акту «Висновок та діагноз за результатами огляду» вважає технічною помилкою.
Адвокат, в свою чергу, з урахуванням пояснень свідка, наполягала визнати такий огляд недопустимим та закрити провадження.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Масюк Г.С., свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
З системного аналізу вказаної норми вбачається, що на працівників поліції, як посадових осіб, уповноважених на складання протоколу, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Згідно положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху України, у відповідності до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначено ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 266 КУпАП чітко регламентує, що у випадку проведення процедури огляду з порушенням вимог вказаної статті, вважається недійсним. Тобто, законодавець надає чітку вказівку, що при проведенні огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння повинні бути дотримані вимоги Інструкції та Наказів.
Із системного аналізу пунктів 3, 8, 15, 16 розділу ІІІ вказаної інструкції вбачається, що, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем. Після цього проводиться лабораторне дослідження (за допомогою приладів) метою якого є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду у якому, серед іншого, зазначаються ознаки сп'яніння особи, що безпосередньо виявлені та встановлені лікарем. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який також вноситься до акту медичного огляду.
Тобто, огляд особи щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а не приладом. Прилад лише фіксує показники щодо ступеню стану сп'яніння, а лікар під час огляду особи виявляє та фіксує ознаки сп'яніння. Тому, показники приладу не слід ототожнювати із поняттям «медичний огляд», який є значно ширшим та включає в себе ряд процедур.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема відеозаписом з боді камери поліцейського, огляд ОСОБА_1 у медичній установі проведено з порушенням встановленого порядку. Акт медичного огляду №300 від 08.06.2025, на підставі якого лікарем було складено висновок № 300 від 08.06.2025 року, не відображає обставин справи, оскільки такий огляд лікарем ОСОБА_2 фактично не проводився (лікар взагалі не підходила до ОСОБА_1 , сиділа від нього на достатній відстані).
Крім того, зазначений акт медичного огляду не містить усіх необхідних відомостей, зокрема, у ньому не зазначено про результати обстеження через 20 хв., а також не заповнена графа 20 (висновок та діагноз за результатами огляду; лікар (фельдшер), який проводив огляд), що не заперечила і сама свідок ОСОБА_2 .
Ст.129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
На думку суду, складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників поліції, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, оскільки вина останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не доведена.
Керуючись ст. ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ківерцівський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складений 23.09.2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч