Справа № 650/4038/25
провадження №1-кс/650/1075/25
24 вересня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 вивчивши клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровської області, Верхнєкамського району, селища Лісне, російської федерації, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, такого, що не має на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця, призваного за мобілізацією, солдата військової частини НОМЕР_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України,
Прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 на 60 діб без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство. Це кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
19 вересня 2025 року прокурором до Великоолександрівського районного суду Херсонської області скеровано обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні. Таким чином, справа вже перебуває у провадженні суду, і питання продовження запобіжного заходу вирішується з метою забезпечення належного розгляду обвинувального акту, недопущення переховування обвинуваченого, знищення доказів чи впливу на свідків.
Прокурор наголосив, що раніше встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати і на момент розгляду клопотання, а саме:
ризик переховування від суду та органів слідства (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), що зумовлено тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому;
ризик знищення чи приховування доказів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки не всі речі та документи вилучені, а їх знищення може вплинути на встановлення істини у справі;
ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), враховуючи, що свідками у справі є співслужбовці та інші особи, на яких обвинувачений може здійснити тиск;
ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), у тому числі шляхом штучного затягування процесу чи розголошення відомостей досудового слідства;
ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), зокрема злочинів проти встановленого порядку несення військової служби.
Посилаючись на ст. 178 КПК України, прокурор звернув увагу, що при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу враховуються: наявність вагомих доказів вини, умисний і особливо тяжкий характер злочину, стан здоров'я і вік обвинуваченого, а також ризик повторення протиправної поведінки.
Окрім цього, прокурор послався на положення листа ВССУ від 04 квітня 2013 року та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких рішення про обмеження прав і свобод підозрюваного чи обвинуваченого повинно узгоджуватись із суспільним інтересом, що превалює над принципом поваги до особистої свободи. Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на недопущення незаконного впливу на свідків, збереження доказової бази та гарантування ефективного судового розгляду.
У зв'язку з наведеним, прокурор вважає, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, залишаються актуальними, не зменшились і не втратили своєї значущості, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 необхідно продовжити строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною першою статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з частиною третьою статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно з частиною третьою статті 199 КПК України строк клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з частиною п'ятою статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
19 вересня 2025 року до Великоолександрівського районного суду Херсонської області від Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Вказане кримінальне провадження перебуває у провадженні судді ОСОБА_4 .
Відповідно до ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року у справі № 650/6075/25, провадження № 1-кп/650/965/25, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 призначене до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 22 жовтня 2025 року.
У цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 діб - до 23 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до частини шостої статті 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Беручи до уваги, що 19 вересня 2025 року до Великоолександрівського районного суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , справа перебуває у провадженні судді ОСОБА_4 , та ухвалою суду від 24 вересня 2025 року вже вирішено питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду і одночасно продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 листопада 2025 року включно, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу не підлягає розгляду.
Це зумовлено тим, що вказане питання вже вирішене судом, а отже повторного вирішення воно не потребує. У даному випадку відсутній предмет розгляду, оскільки запобіжний захід вже продовжено ухвалою суду, яка є чинною.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - залишити без розгляду.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1