Справа № 606/1158/25 року
17 вересня 2025 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Малярчук В.В.,
при секретарі Зіньковській Н.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Микулинецької селищної ради, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теребовлянської державної нотаріальної контори Тернопільської області про визнання права власності, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Микулинецької селищної ради Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теребовлянської державної нотаріальної контори Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно та майно колишнього колгоспного двору, в якій просять визнати за ними право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, однак звернулись до суду з заявою, в якій просять справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.
Представник відповідача Микулинецька селищна рада Тернопільської області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без представника Микулинецької селищної ради, позов визнав та не заперечив проти його задоволення.
Представник третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теребовлянської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить справу слухати у його відсутності.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки виданої виконкомом Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1033 від 27 травня 2025 року станом на 01.01.1991 року в житловому будинку в АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані голова двору - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.
Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Відповідно до підпункту “а» та “б» пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 “ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності », положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Таким чином, із вищевказаного вбачається, що власниками по 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 були - ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 вересня 2012 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 49.
Після її смерті відкрилася спадщина на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповіла все своє майно де би воно не було з чого би воно не складалося, яке знаходиться в с. Барнадівка Теребовлянського району Тернопільської області ОСОБА_6 .
Відповідно до довідки виданої виконкомом Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1028 від 26 червня 2025 року на день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 в житловому будинку в АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невістка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 07 червня 2007 року вийшла заміж та змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_10 » на чоловікове « ОСОБА_11 ».
Згідно свідоцтва про зміну імені від 26 квітня 2025 року ОСОБА_7 змінила своє прізвище « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_10 », про що складено відповідний актовий запис № 4.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 звернулись до нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 . Однак їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належний померлій ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Постановою державного нотаріуса Теребовлянської державної нотаріальної контори від 22.06.2015 року за № 809/02-14 ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_12 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Відповідно до довідки, виданої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації № 1006 від 11.16.2015 року, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_12 , за якою право власності не зареєстроване.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , з яких: на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору, та на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 як за спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Визнавши за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 527, 529 ЦК Української РСР, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, 392, 1261, 1268 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , з яких: на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору, та на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 як за спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Роз'яснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.
Головуючий В.В.Малярчук