про залишення позовної заяви без руху
"23" вересня 2025 р. Справа № 597/1112/25
Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г., розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товстенської селищної ради про визнання права на спадщину,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: Товстенська селищна рада.
В позовній заяві позивач просить:
- визнати відсутність права спадкування за померлим ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі заповіту від 04.12.2024 року, засвідченого старостою Буряківського старостинського округу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області Бабала В.М. та зареєстрованого в реєстрі № 4-50, у зв'язку з нікчемністю заповіту від 04.12.2024 року;
- визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом у порядку за правом представлення, після померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно з п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)
Однак, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі відомості про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно учасників справи: позивача, відповідачів, третіх осіб.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.177 ЦПК України позовна заява серед іншого повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Звертаючись до суду з зазначеним позовом позивач вказує про нікчемність заповіту ОСОБА_5 від 04.12.2024 року, засвідченого старостою Буряківського старостинського округу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області Бабала В.М. та зареєстрованого в реєстрі № 4-50.
Викладаючи обставини, відповідно до яких позивач вважає заповіт нікчемним, останній лише зазначає, що ОСОБА_5 заповіт не підписував, нікого не уповноважував на підписання заповіту, за місцем знаходження Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області не виїжджав для складання заповіту. Разом з тим самостійно дійти або доїхати до старости селищної ради він фізично не міг через стан здоров'я. В заповіті не зазначено часу складання заповіту. Також зазначає про свої сумніви щодо наявності повноважень у старости Буряківського старостинського округу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області Бабала В.М. на вчинення нотаріальних дій, а саме посвідчення заповіту, оскільки в Чортківському районі є державний та приватні нотаріуси. Також позивач має сумніви щодо належності підпису у спірному заповіті старості Буряківського старостинського округу Бабала В.М. та цитує норми закону, статті Цивільного кодексу України. Однак позивач не обґрунтовує своїх вимог та не зазначає про докази, які б підтверджували зазначені факти.
Глава 16 розділу IV ЦК України встановлює поняття правочинів, підстави визнання їх недійсними та правові наслідки їх вчинення і це є загальні норми права. Проте стаття 1257 ЦК України містить норми щодо недійсності заповіту, які є спеціальними нормами і унеможливлюють застосування загальних норм для визнання недійсності правочинів (статті 215, 225 ЦК України).
Недійсні заповіти діляться на нікчемні та оспорювані.
Згідно з частиною першою статті 1257 ЦК України нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (статті 1247, 1248 ЦК України).
Для встановлення нікчемності заповіту не має необхідності звертатися до суду, оскільки обов'язок щодо перевірки нікчемності заповіту покладено на нотаріуса. Якщо нотаріус при відкритті спадщини встановить, що заповіт є нікчемним, він відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо ж дії нотаріуса не відповідають нормам законодавства, тоді є можливість оскаржити їх у судовому порядку.
Таким чином, при зверненні до суду з зазначеним позовом, позивачу необхідно зазначити причини, на підставі яких він вважає оспорюваний заповіт нікчемним та надати відповідні докази.
Також позивачем не надано відповідного документального підтвердження наявності станом на час звернення до суду неможливості оформлення спадщини в позасудовому порядку та отримання документу, що підтверджує право на спадщину щодо майна померлого, зокрема відмову нотаріуса у вчиненні вказаної нотаріальної дії.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, заява не може бути прийнята до провадження, в зв'язку з чим позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товстенська селищна рада про визнання права на спадщину, залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ