Справа № 579/1520/25
3/579/704/25
23 вересня 2025 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Придатко В.М., з участю захисника Вернигори В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, -
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 13.07.2025 року серії ЕПР1 № 390176 ОСОБА_1 13 липня 2025 року о 10 год. 38 хв. по вул.Виноградова в м.Кролевець керував автомобілем ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу “Драгер» Alkotest 6820 (а.с.2).
ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в суд не з'явився.
Захисник Вернигора В.М. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є неналежним доказом у справі, оскільки в протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом по вул.Виноградова, однак в дійсності подія мала місце по вул.Спортивна. Крім того, в порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводиться поліцейським не на місці зупинки транспортного засобу, а біля гаражу, куди поліцейський приїхав з ОСОБА_1 на автомобілі останнього, після того як ОСОБА_1 поставив машину в гараж. Коли працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, останній повідомив, що випив щойно в гаражі пляшку пива, що поліцейським не заперечувалось. Після проходження огляду на стан сп'яніння працівники поліції відвезли ОСОБА_1 до ТЦК та СП, і поки останній перебував у приміщенні ТЦК та СП, був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Після чого протокол було вручено особі. Права, передбачені ст. 268 КУпАП, були роз'яснені працівниками поліції вже після складання протоколу. Відеозапис, який міститься в справі на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, також не можна вважати належним доказом, оскільки він є не безперервним.
Суд, заслухавши захисника, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що провадження у справі у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, серед іншого, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
У протоколі про адміністративне правопорушення від 13.07.2025 року серії ЕПР1 № 390176 місцем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зазначено - вул.Виноградова, м.Кролевець, тоді як з досліджено відеозапису (а.с.8) судом встановлено, що ОСОБА_1 рухався по вул.Спортивна, де і був зупинений працівниками поліції. Місцем складення протоколу також зазначено вул.Виноградова, однак протокол був складений працівником поліції в іншому місці, а саме, біля приміщення ТЦК та СП, який знаходиться за іншою адресою.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Так, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 6 Розділу I. Загальних положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок), огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 3).
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п.п. 1, 5, 6 розділу ІІ Інструкції).
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з місця події вбачається, що працівником поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, огляд на стан сп'яніння проводився не на місці зупинки транспортного засобу, а біля гаражного кооперативу, куди ОСОБА_1 приїхав у супроводі працівників поліції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський не інформував особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, що є порушенням вимог Інструкції.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перед проходженням огляду на стан алкогольного сп'яніння наголосив працівникам поліції на те, що вже після того, як поставив автомобіль в гараж, він випив пляшку пива у їх (поліцейських) присутності, що останніми не заперечується. Більше того, працівник поліції переконує ОСОБА_1 , що щойно випита ним пляшка пива не вплине на результати огляду.
Крім того, пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8 грудня 2018 року № 1026, передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису.
Якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, що здійснює оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Відеозапис, який міститься у справі на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що він є не безперервним. Так, між відеозаписом №0000000-000000-20250713104134-0005В, на якому зображено проміжок часу із 10:41 по 10:42 та відеозаписом №0000000-000000-20250713105220-0006В, на якому зображено проміжок часу із 10:52 по 10:57, вбачається перерва в 10 хвилин.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Показання свідків правопорушення (у разі його вчинення) не відбиралися, оскільки до матеріалів справи копії таких показань не надано, посилання на показання свідків в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов'язковою. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право надати пояснення та викласти свої зауваження щодо змісту протоколу, або викласти мотиви свого відмовлення від підписання, які додаються до протоколу. КУпАПне передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно п.11 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте в судовому засіданні встановлено, що всупереч зазначеним вимогам, протокол про адміністративне правопорушення від 13.07.2025 року серії ЕПР1 № 390176 було складено не у присутності ОСОБА_1 , права, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено ОСОБА_2 вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах “Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), “Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), “Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява №926/08), винуватість у скоєнні правопорушення має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи, що згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з моменту винесення.
Суддя В. М. Придатко