Справа № 591/5181/25
Провадження № 2-а/591/300/25
24 вересня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Суми справу № 591/5181/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У травні 2025 року позивач, через свого представника, звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № X 02/25-410 від 24.02.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн. за ч. 2 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку з повторним порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивач з вказаною постановою не згоден, вважає їх незаконними та протиправними, оскільки твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки у діях позивача взагалі відсутній умисел на вчинення правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Надання медичної документації, яка відсутня в ЕСОЗ, навіть якщо з такої документації не вбачається наявність підстав для виключення особи з військового обліку, є обов'язком самого військовозобов'язаного, який направляється на ВЛК. Більш того, такий обов'язок обумовлений необхідністю детального дослідження стану здоров'я військовозобов'язаного з метою прийняття повного та обґрунтованого висновку щодо його придатності/непридатності до військової служби. Оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилання на докази, на підставі яких був зроблений висновку про наявність у діях ОСОБА_1 , в складі адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, просить суд постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2025 № Х 02/25-410 скасувати.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27.05.2025 року відкрито провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідач копію ухвали отримав 29.05.2025, правом на подання відзиву не скористався.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 24.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №Х 02/25-410 відносно ОСОБА_1 . Відповідно до змісту постанови 24.02.2025 о 16 год 50 хв у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 , а саме: в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану правил військового обліку в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці ( розпорядженню) звернення в поліцію 04.02.2025 року для уточнення персональних даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення без поважних причин, визначених Переліком поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673. Зазначених вище є порушенням абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 9).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею ч.2 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч. 4 ст.159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд вважає постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2025 Х 02/25-410 підлягає скасуванню як протиправна.
Представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови. Клопотання мотивує тим, що копія постанови позивачем отримана не була, про її існування позивач дізнався лише 09.05.2025 року після звернення до Зарічного ВДВС. Вважає, що строк на подачу позову пропущений з поважних причин, тому підлягає поновленню.
Строк звернення до суду для оскарження постанови слід поновити, оскільки відповідач не надав докази вручення позивачу копій цих постанов.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений при зверненні до суду із даною позовною заявою.
Також позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12750 грн.
До матеріалів справи не додано копії договору про надання правової допомоги, копії акту-приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) та доказів на підтвердження фактичної оплати наданих послуг, що унеможливлює визначення судом змісту та предмету надаваних послуг, їх вартість, конкретного переліку наданих послуг, які були неминучими у цій справі, їх обсягу та конкретного часу, витрачених адвокатом на їх виконання (надання), доказів сплати за надані послуги, що свідчить про недоведеність позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та складових саме у заявленому ним розмірі. Тому клопотання про стягнення вказаних витрат задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.5,8,14,22,72-79,136,139, 211, 220,241-246,250,271,286 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов та закриття провадження у справах задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № Х 02/25-410 від 24 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25500 грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 24.09.2025.
Суддя О.О. Ніколаєнко