Справа № 487/4942/24
н/п2-п/490/83/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
23 вересня 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Вознюк Д.І., без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.12.2024 року у справі №487/4942/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
09.07.2025 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 12.12.2024 року у справі №487/4942/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.12.2024 року та призначено судове засідання на 23.09.2025 року на 14:00 год.
23 вересня 2025 року до суду надійшла заява, у якій заявниця просить розглянути заяву про перегляд заочного рішення у справі № 487/4942/24 за її відсутності. Свої вимоги щодо перегляду справи заявниця підтримує у повному обсязі, посилаючись на те, що була фактично позбавлена права заявити про сплив строків позовної давності, які, на її думку, минули. Також просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище та втрату роботи.
Крім того, заявниця звертає увагу на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 751/6006/21, згідно з якою, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, або у тридцятиденний строк після його завершення, позичальник звільняється від обов'язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф чи пеню за таке прострочення (п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Також заявниця зазначає, що на початок збройної агресії РФ більшість банків запровадила механізм кредитних канікул та знижених відсоткових ставок, у зв'язку з чим надані розрахунки заборгованості, на її переконання, не відповідають реальному фінансовому становищу.
Заперечень позивача на заяву не надходило.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, 12.12.2024 року Центральним районним судом м.Миколаєва ухвалено заочне рішення, яким позов «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 010/0056/82/0370664 від 17.10.2018 року в сумі 39 743,38 грн, яка складається з: 17 466,32 грн - основна заборгованість за договором; 20 797,96 грн. - заборгованість за процентами; 1 479,10 грн, - заборгованість із урахуванням 3% річних та індексу інфляції, яка складається: 350,28 грн, - сума боргу із урахування 3% річних, 1128,82 грн - збиток від інфляції.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» судовий збір у сумі 3028 грн.
В обґрунтування своєї заяви про скасування заочного рішення заявниця посилається на таке.
Вона не з'явилася у судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин, оскільки з 17.06.2024 року проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом. Натомість у позовній заяві зазначена інша адреса.
Про наявність судового рішення заявниця дізналася лише 26.06.2025 року, коли на її місце роботи надійшов лист про стягнення заборгованості у рамках виконавчого провадження. Через систему «Електронний суд» їй стало відомо, що ТОВ «Глобал Спліт» знову намагається стягнути неіснуючу заборгованість (раніше такі дії вчинялися шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса у справі № 487/3768/23).
Оскільки кореспонденція надсилалася за старою адресою реєстрації, заявниця фактично була позбавлена можливості бути присутньою у судовому засіданні та належним чином захищати свої права та інтереси. Жодної судової повістки вона не отримувала.
Крім того, заявниця зазначає, що не мала можливості подати виписки з рахунків та інші докази формування заборгованості. Також вона вважає, що суд не вжив усіх передбачених законом заходів для її належного повідомлення про розгляд справи.
Окремо заявниця наголошує на спливі строку позовної давності. Вона вказує, що відповідно до матеріалів заочного рішення, 09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F. За його умовами, АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» права вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі боржників.
Таким чином, вже станом на 09.04.2020 року кредитору було відомо про невиконання договору, однак протягом трьох років (до 09.04.2023 року) він не скористався правом звернення до суду. На думку заявниці, це свідчить про сплив строку позовної давності.
Щодо посилання заявниці на сплив строку позовної давності та неподання кредитором своєчасного позову до суду, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами було укладено 17 жовтня 2018 року. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки.
Разом із тим, відповідно до ст. 263, 264 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у випадках, визначених законом. Так, згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, перебіг позовної давності продовжується на строк дії такого карантину.
Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на час дії воєнного стану на території України перебіг позовної давності також зупиняється.
Таким чином, враховуючи укладення кредитного договору у 2018 році, загальний строк позовної давності підлягає продовженню на час дії карантину та воєнного стану.
Так, за твердження заявника, строк позовної давності сплив в квітні 2023 року, проте відповідно вищенаведених положень діючого законодавства, як станом на квітень 2023 року, так і станом на час звернення до суду в червні 2024 року перебіг позовної давності був зупинений.
Отже, доводи заявниці про сплив строку позовної давності є безпідставними і не можуть бути прийняті судом до уваги.
Щодо тверджень заявниці про неврахування її фактичного місця проживання.
Заявниця посилається на те, що починаючи з 17.06.2024 року вона фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, як вбачається з ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.06.2024 року, справу було передано за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва у зв'язку з отриманими даними з витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва. Із вказаного витягу вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, на момент вирішення питання про підсудність та передачу справи суд не мав відомостей про зміну місця проживання заявниці, а офіційною зареєстрованою адресою залишалася адреса у м. Миколаєві, на яку згідно вимог ЦПК України надсилался судом судові виклики та повідомлення.
Щодо посилання заявника на її неможливість сплачувати кредит під час дії воєнного стану. Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, з заявленого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позичальнику не були нараховані жодні штрафні санкції після 23.02.2022 року.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, заявник посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та причин неподання відзиву , і докази про це (п.3 ч.2 ст. 285 ЦПК України).
Як передбаченост.284ЦПК України,заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення було проголошено без участі відповідача ОСОБА_1 дані про отримання нею копії рішення, що їй направлялося , в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до п. 2 ч.3 ст.287ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Так, судом встановлено, що відповідач при подачі заяви про перегляд заочного рішення посилається на обставини, що можуть вплинути на постановлення рішення у справі, оскільки пов'язані з обставинами щодо правильності нарахування заборгованості за кредитом , що є безпосереднім предметом позовних вимог.
За такого, вказане заочне рішення слід скасувати, справу призначити до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторні.
Керуючись ст.ст.287,288 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.12.2024 року у справі №487/4942/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 грудня 2024 року у справі №487/4942/24 .
Справу призначити до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом сторін).
Судове засідання призначити на 12 листопада 2025 року на 12.00 годин 30 хв. в приміщенні суду.
Відповідач має право протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до суду відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу додаються до відзиву, який надсилається (надається) до суду.
Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки Центрального районногосуду м.Миколаєва на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет:https:// ct.mk.court.gov.ua
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гуденко О.А.