іменем України
24 вересня 2025 року м. Снігурівка
справа №485/137/14-ц
провадження № 6/485/18/25
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка цивільну справу за заявою Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), про видачу дубліката виконавчого листа,
установив:
Зміст заяви
15 вересня 2025 року до суду надійшла заява Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), про видачу дубліката виконавчого листа №2/485/167 виданого 20.02.2014 Снігурівським районним судом Миколаївської області, за яким стягувачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а боржником - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви заявник вказує, що у провадженні головного державного виконавця Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Столярик А.О. перебувало виконавче провадження № 46977307, відкрите на підставі виконавчого листа №2/485/167 виданого Снігурівським районним судом Миколаївської області 20.02.2014. 20.02.2018 головним державним виконавцем Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції у Миколаївській області Столярик А.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 25.01.2022, виконавче провадження № 46977307 знищено згідно з пунктом 1-2 Розділу 11 «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, у зв'язку з закінченням терміну його зберігання, у зв'язку з чим, унеможливлюється встановлення факту направлення виконавчого документа стягувачу. На підставі викладеного, є достатньо підстав вважати, що оригінал виконавчого листа втрачено.
Позиції учасників справи
Представник заявника у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомила.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.
У відповідності до ч.3 ст.433 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даного питання.
У зв'язку з неявкою в судове за сідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Встановлені обставини справи
Дослідивши додані до заяви письмові докази, матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Суд встановив, що рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 січня 2014 року і до повноліття дитини.
Судом видано виконавчий лист ОСОБА_1 21.02.2014 /а.с.23/.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №46977307 від 23 березня 2015 року, відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2/485/167, виданого 20.02.2014, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 січня 2014 року і до повноліття дитини /а.с.29/.
20 лютого 2018 року головним державним виконавцем Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Столярик А.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №46977307 за письмовою заявою стягувача /а.с.30/.
Згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 25.01.2022, виконавче провадження № 46977307 знищено на підставі розпорядження начальника Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у Миколаївській області №18 від 03.01.2022, у зв'язку з закінченням терміну його зберігання /а.с.31-33/.
Мотиви суду
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), що, на думку суду, є неприпустимим в умовах розвитку демократичного суспільства. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, на виконанні якого наполягає стягувач, фактично нівелює сутність судового захисту та судового рішення, що є недопустимим в умовах демократичного суспільства.
Європейський суд з прав людини наголосив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції. Вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Іванов проти України» (остаточне від 15.01.2010) визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, внаслідок тривалого невиконання рішення суду. При цьому в рішенні Суду зазначено: «…51. право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін… Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок …».
Відповідно до підпункту 17.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно п.п.17.4 підпункту 17 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є: по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами; по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з втратою оригіналу виконавчого листа, суд вважає, що заява Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), про видачу дубліката виконавчого листа, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 260, 353, п.п. 9, 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
постановив:
Заяву Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2014 року в справі №485/137/14-ц (провадження 2/485/167/14) про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 січня 2014 року і до повноліття дитини.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повна ухвала складена 24 вересня 2025 року.
Суддя О.П.Бодрова