Справа № 485/942/25
Провадження № 2/485/452/25
24 вересня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
за участю представника позивача - Третьяк Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
встановив:
У травні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Третьяк Г.О. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" (далі - ТОВ "Ютс-Агропродукт") про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,5425 га, кадастровий номер 4825783700:05:000:0046, розташованої на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області). Земельна ділянка набута ним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом №908 від 06 грудня 2016 року.
30 січня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (далі - ТОВ "ЮТС-Агропродукт") був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки (далі - договір оренди).
04 листопада 2021 року на підставі додаткової угоди №3500082-7 до договору оренди, укладеної між ОСОБА_1 , та орендарем ТОВ "ЮТС-Агропродукт", викладено в новій редакції зміст пунктів (розділів) Договору оренди та Додаткових угод до Договору оренди. За умовами угоди відповідач по справі, зобов'язався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою щорічно, у строк до 31 грудня.
Відповідач умови договору оренди земельної ділянки не виконував, у 2022-2024 роках орендну плату не сплатив, що є систематичним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання у відповідності до ст.141 ЗК України.
Розмір орендної плати, обумовленої сторонами в договорі, становить 15,38% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 22 439,67 грн.
Заборгованість відповідача за договором складає: за 2022 рік - 17 278,55 грн., за 2023 рік - 17 278,55 грн., за 2024 рік - 17 278,55 грн., а всього 51 835,65 грн. (вже з відрахуванням 23% податків).
Посилаючись на викладене, просить розірвати договір оренди землі від 30 січня 2018 року (кадастровий номер 4825783700:52:000:0046, площа 7,5425 га), укладений між ним та ТОВ "Ютс-Агропродукт"- код ЄДРПОУ 41101589, який був зареєстрований у ДРРП 23 лютого 2018 року (номер запису 25103060) та стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки у загальному розмірі 51 835,65 грн., а також судовий збір.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" (далі-ТОВ "Перемога-Плюс") /а.с.40/.
26 червня 2025 року представник відповідача -Журик А.Л. подав відзив на позов, в якому зазначив, що спірна земельна ділянка розташована на території Снігурівської ОТГ Миколаївської області, яка була тимчасово окупованою російською федерацією з 19 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року, та на даний час є територією можливих бойових дій. Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації ТОВ "Ютс-Агропродукт", яке здійснювало діяльність на цій території було позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі, використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Факт розграбування підприємства підтверджений витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України. Крім того, внаслідок бойових дій територія, на якій розташована земельна ділянка, є забрудненою вибухонебезпечними предметами, що унеможливлює її використання. Таким чином, у відповідача відсутня вина у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022-2024 рік за договором оренди земельної ділянки на підставі ч.6 ст.762 ЦК України, а тому підстави для задоволення позову відсутні /а.с.66-74/.
27 червня 2025 року представник позивача - адвокат Третьяк Г.О. подала відповідь на відзив, в якій заперечила щодо доводів, викладених у відзиві стороною позивача. Зокрема, зазначила, що відповідачем не підтверджено належними доказами існування форс-мажорних обставин, як підстави для звільнення від виконання зобов'язання, а також факт забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та як наслідок непридатності її для використання за призначенням /а.с.75-80/.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з викладених у позові підстав просила про їх задоволення.
Відповідач про розгляд справи повідомлений через підсистему "Електронний суд", про причини неявки суд не повідомив.
Співвідповідач ТОВ "Перемога - Плюс" про розгляд справи повідомлений шляхом направлення виклику за зареєстрованим в ЄДРПОУ місцем знаходження, конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", про причини неявки суд не повідомив.
Суд розглянув справу у їх відсутність.
Дослідивши докази у справі, суд прийшов до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 7,5425 га, кадастровий номер 4825783700:05:000:0046, розташована в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом №908 від 06 грудня 2016 року/а.с.21/.
30 січня 2018 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" договір оренди вказаної вище земельної ділянки, за умовами якого передав земельну ділянку останньому в оренду строком до 31 грудня 2031 року /а.с.45-50/.
Згідно Додаткової угоди №3500082-7 до Договору оренди землі від 30 січня 2018 року, укладеної 04 листопада 2021 року, орендодавець ОСОБА_1 , та орендар - ТОВ "Ютс-Агропродукт", домовились викласти в новій редакції зміст пунктів (розділів) Договору оренди та Додаткових угод до Договору оренди, зокрема:
п.2.6. Сторони домовилися, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок складає 145 901,62 грн.
п.3.1. Договір укладено строком на 16 років 10 місяців 8 днів до 31 грудня 2034 року.
п.4.1. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 15,38% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає за рік оренди 22 439,67 грн.
п.4.4. Орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: до 31 грудня. /а.с.51-57/.
17 квітня 2025 року відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" відчужив право оренди вказаної земельної ділянки позивача ТОВ "Перемога-Плюс" на строк один рік, що підтверджується договором №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок /а.с.58-65/.
Згідно копії інформаційної довідки №427787510 від 20 травня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4825783700:05:000:0046 зареєстровано за ТОВ "Перемога-Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2025 року № 1704/25-21 /а.с.34/.
Згідно з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 від 06 травня 2025 року вбачається, що ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не сплачувало ОСОБА_1 орендну плату за земельну ділянку у 2022-2024 роках /а.с.17-18/.
Положеннями п.2.3., 5.1 Договору № 1704/25-21 до покупця переходять усі права й обов'язки Орендаря щодо земельних ділянок за Договорами оренди землі (із змінами та доповненнями додатковими угодами; договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, а щодо невиконаних до цього часу зобов'язань - до повного їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст. 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до цільового призначення.
Згідно ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ч.5 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.
Положеннями ст.7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.
Позивач, звертаючись до суду, зазначив, що порушення його прав відповідачем ТОВ "ЮТС-Агропродукт" полягає у систематичній несплаті орендної плати за договором оренди належної йому земельної ділянки.
Відповідно до п.4.1. Договору оренди (у редакції додаткової угоди), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15,38% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає за рік оренди 22 439,67 грн.
Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавстом України (п.4.2. Договору оренди (у редакції додаткової угоди).
Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня (п.4.4. Договору оренди (у редакції додаткової угоди)).
За положеннями п.12.3, 12.4 Договору оренди (у редакції додаткової угоди) дія договору припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору у односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.
Сторони у п.13.2. Договору оренди (у редакції додаткової угоди) узгодили, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. ст. 80 ЦПК України).
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з положеннями ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).
Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Актуальний перелік таких територій затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, згідно з яким Снігурівська міська територіальна громада Баштанського району Миколаївської області (до якої входить с.Павлівка), на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 19 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, а наразі належить до територій можливих бойових дій.
При цьому окупація території військовими формуваннями держави-агресора Російської Федерації, на якій така розташована, є такою обставиною, яка перешкоджає орендарю використання орендованого майна з незалежних від нього причин.
З урахуванням вищезазначеного, оскільки земельна ділянка розташована на території, яка у 2022 році була окупована військами РФ, що унеможливлювало її використання відповідачем ТОВ "ЮТС-Агропродукт", наявні підстави, передбачені ч.6 ст.762 ЦК України, для звільнення його від сплати орендної плати за 2022 рік.
До подібного висновку прийшов Верховний Суд у постанові 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24.
Отже, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідачів орендної плати за 2022 рік.
Разом з тим, належних та достовірних доказів неможливості використовувати земельну ділянку у 2023-2024 роках відповідачі суду не надали.
Належних доказів обстеження земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, складання актів, внесення інформації до реєстру, як то передбачено Порядком ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 740 від 07.06.2024 (далі-Порядок), визнання непридатними, звільнення від оподаткування у зв'язку із забрудненням земельної ділянки вибухонебезпечними предметами суду не надано.
Дані Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) містить зазначення територій, на якій були виявлені або яка може забруднена вибухонебезпечними предметами, не є достовірним доказом на підтвердження замінування саме земельної ділянки позивача. На користь такого свідчить те, що за даними вказаної карти до небезпечних територій віднесено територію всього колишнього Снігурівського району Миколаївської області, у т.ч. м.Снігурівка.
Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Сам лише витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України не є доказом неможливості здійснення відповідачем "ЮТС-Агропродукт" господарської діяльності.
Відповідач ТОВ "ЮТС-Агропродукт" протягом 2022-2024 років не вживав жодних заходів з метою обстеження земельних ділянок, про наявність обставин, які перешкоджають йому використовувати земельну ділянку за призначенням позивача не повідомляв. Така поведінка відповідача, на думку суду, є недобросовісною, що позбавляє позивача права користуватися своєю власністю та отримувати від цього дохід.
За даними інформації Снігурівської міської ради від 28 серпня 2025 року, акту візуального обстеження №13 від 05 серпня 2025 року, в результаті обстеження Комісією з візуального обстеження земельної ділянки в межах території Снігурівської міської територіальної громади з'ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825783700:05:000:0046, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , використовується за цільовим призначенням, засіяна соняшником під врожай 2025 року, про що складено відповідний акт обстеження і проведено фотофіксацію стану ділянки. Пільга зі сплати земельного податку за вказану земельну ділянку у 2022-2025 роках не надавалась.
Вказане спростовує доводи відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про те, що земельна ділянка була або є забрудненою вибухонебезпечними предметами у 2023-2024 роках. У такому разі відповідач мав би надати докази щодо її розмінування.
Оскільки відсутні докази абсолютної неможливості використання відповідачем ТОВ "ЮТС-Агропродукт" земельної ділянки за призначенням у 2023-2024 роках, позовні вимоги до нього, як сторони договору, яка порушила зобов'язання, про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за 2023-2024 року є обгрунтованими.
Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить з наступного.
Відповідно до Договору оренди землі орендна плата становить 15,38% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та складає 22 439,67 грн. за рік оренди.
За розрахунком позивача сума заборгованої орендної плати за 2023 складає 17 278,55 грн., за 2024 роки - 17 278,55 грн., всього 34 557,10 грн. (вже з відрахуванням 23% податків).
Відповідно до ч.2 ст.264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача ТОВ "Ютс-Агропродукт" орендної плати за період 2023-2024 роки підлягають задоволенню у загальному розмірі 34 557,10 грн.
Щодо вимог про розірвання договору оренди землі.
Відповідач ЮТС "Агропродукт" систематично несплачував орендну плату позивачу за договором оренди землі, а саме не здійснив виплату за 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням його прав.
За вказаного, доводи позивача про наявність передбачених п. "д" ч.1 ст.141 ЗК України, підстав для розірвання договору оренди землі знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та підлягають задоволенню.
Продаж відповідачем ЮТС "Агропродукт" прав оренди земельної ділянки ТОВ "Перемога-Плюс" після істотного порушення прав орендодавця не є підставою для звільнення відповідачів від відповідальності за порушення умов договору. ТОВ "Перемога -Плюс" набув прав орендаря за договором оренди земельної ділянки після 17 квітня 2025 року, а тому є співвідповідачем по справі.
З урахуванням вище зазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у частині розірвання договору оренди земельної ділянки, та стягненню з відповідача ЮТС "Агропродукт" на користь позивача 34 557,10 грн заборгованості з виплати орендної плати за 2023-2024 роки.
На підставі ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 645,97 за майнову вимогу та 968,96 грн. за немайнову вимогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 7,5425 га, кадастровий номер 4825783700:05:000:0046, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 41101589) та ОСОБА_1 , від 30 січня 2018 року (у редакції додаткової угоди №3500082-7 від 04 листопада 2021 року до договору оренди землі), право оренди за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" (код ЄДРПОУ 33251307) на підставі договору №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 41101589) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 34557,10 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім грн. 10 к) заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30 січня 2018 року за 2023-2024 роки (вже з відрахуванням податків) та 1130,45 грн. (тисяча сто тридцять грн.45к) судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" (код ЄДРПОУ 33251307) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири грн. 48 к) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 24.09.2025.