Справа № 944/7816/23
Провадження №6/944/61/25
22.09.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді: Білецької М.О.
за участю секретаря судових засідань Хархаліс Л.А.
розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидія Олега Володимировича про примусовий привід боржника ОСОБА_1 ,
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сидій О.В. звернувся до Яворівського районного суду Львівської області із заявою про привід боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначає, що в нього на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП 75675637 з примусового виконання виконавчого листа №944/7816/23 від 12.07.2024, виданого Яворівським районним судом Львівської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Пиват Банк» заборгованості у розмірі 55337,34 грн. 01.08.2024 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка скерована на адресу сторін виконавчого провадження.
Приватним виконавцем неодноразово здійснювався виклик боржника, однак останній не з'явися та не повідомив приватного виконавця про причини неявки, якими зобов'язано боржника з'явитись до виконавця та надати пояснення з приводу ухилення від виконання рішення суду та надання відомостей, щодо місця знаходження майна, на яке необхідно звернути стягнення згідно з виконавчим документом. Боржник до Відділу не з'явився.
У зв'язку з викладеним приватний виконавець просить винести ухвалу про примусовий привід боржника.
В судове засідання сторони не з'явилися, 22.09.2025 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сидій О.В. скерував клопотання, в якому просив розгляд заяви проводити без його участі, заяву підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Суд ухвалив розгляд справи проводити у відсутності приватного виконавця, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду подання.
Дослідивши заяву приватного виконавця про привід боржника, перевіривши обставини доказами, на які посилається виконавець, суд приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.07.2024 Яворівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» 52653,354 грн. заборгованості за договором від 27 жовтня 2022 року.
01 серпня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома.
01 серпня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
01 серпня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
12 серпня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.
29 серпня 2025 року приватним виконавцем направлено виклики боржнику, якими приватний виконавець зобов'язав боржника з'явитися до приватного виконавця щодо сплати боргу за вищевказаним документом. Дані про отримання вказаних викликів боржником суду надано не було.
Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Подання приватного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусового приводу боржника.
Під час розгляду подання про примусовий привід боржника відповідно до ст. 438 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.14 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставленні особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Застосування примусового приводу до боржника можливе лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавця та ухилення належним чином повідомленого боржника від явки.
Разом з тим, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про привід боржника, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та підтверджуватися матеріалами виконавчого провадження.
Судом встановлено, що приватним виконавцем не надано до суду доказів того, що боржником було отримано виклики приватного виконавця та він дійсно ухиляється від виконання зобов'язання за рішенням суду. Також приватним виконавцем не доведено вжиття усіх передбачених законом заходів для встановлення фактичного місця проживання боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця про привід боржника є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.438 ЦПК України, суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидія Олега Володимировича про привід боржника ОСОБА_1 - відмовити за безпідставністю.
Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.О. Білецька