Справа № 465/5360/25
Провадження № 2/466/3033/25
17 вересня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої - судді Торської І.В.
за участі секретаря с/з Вонсович Х.М.
учасники справи:
представник позивача адвокат - Штинда О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», за участі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржина (Гамзатова) Аліна Анатоліївна, Приватний виконавиць виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Представник позивача звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (далі - ТОВ «Дебт Форс», відповідач), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області вчинений Гамзотовою Аліною Анатоліївною за №1697 від 13.08.2019 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 (далі - Позивач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заборгованість за кредитним договором №500942882 від 26.05.2014 року у розмірі 56 204,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно відповіді наданої приватним виконавцем від 09.06.2025 року, вбачається, що 13.08.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою (Маржина) Аліною Анатолівною було посвідчено виконавчий напис №1697 на користь ТОВ «Вердикт Капітал». Згідно нотаріально посвідченого виконавчого напису стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, сума заборгованості складає 56 204,03 грн. Крім того, приватним виконавцем до відповіді від 09.06.25 було долучено копію кредитного договору №500942882 від 26.05.2014 та ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 21.12.2023 року про заміну сторони у виконавчому провадженні - зі стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс».
Відповідно до постанови приватним виконавцем виконавчого округу м.Київ Клітніченко О.А., 29.05.2025 року відкрито виконавче провадження №59984153 з примусового виконання виконавчого напису № 1697 від 13.08.2019 року. В межах якого звернено стягнено на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Разом з тим, представник позивача зазначає, що кредитний договір який було укладено між позивачем та АТ «Альфа Банк» 26.05.2014 року не було посвідчено нотаріально. Про це свідчить як оригінальний примірник, який знаходиться в позивача, так і копія кредитного договору, наданого приватним виконавцем Клітніченко О.А. Крім того, зазначає, що в момент вчинення виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, був визнаний незаконним та нечинним за рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, що набрало законної сили, а тому законних підстав для вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі не існувало.Отже, нотаріус не мав правових підстав для вчинення виконавчого напису, тому виконавчий напис нотаріуса має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Просить позов задовольнити.
30.06.2025 року ухвалою Франківського районного суду м.Львова матеріали цивільної справи передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м.Львова.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі третіх осіб та вирішено справу розглядати з викликом учасників справи.
Ухвалою суду від 28.07.2025 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено.
01.08.2025 на виконання ухвали суду від 28.07.2025 надійшло від ТОВ «Дебт Форс» клопотання про виконання ухвали суду, а також відповідачем повідомлено, що не було відступлено третій особі право вимоги за кредитним договором №500942882 від 26.05.2014, укладеним між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, втім представник позивача подав заяву, згідно якої просить проводити розгляд справи без участі позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав відзив на позовну заяву в якому просить в задоволенні позову відмовити та зазначає, що на виконання вимог чинного законодавства Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, ТОВ «Вердикт Капітал» надало приватному нотаріусу всі необхідні документи для вчинення ним виконавчого напису №1697. Оскільки такі документи підтверджували наявність та безспірність кредитної заборгованості, приватним нотаріусом вчинено оскаржуваний виконавчий напис.
Третя особа - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржина (Гамзатова) Аліна Анатоліївна подала заяву в якій повідомила, що діяльність її як приватного нотаріуса припинена 01.10.2020 року відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1182/6 від 01.10.2020 року, а документи діловодства та архіву приватного нотаріуса, згідно вимог законодавства, були передані до Київського міського нотаріального округу.
Третя особа - Приватний виконавиць виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївнау судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце слухання справи.
За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 вчинений виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за №1697 від 13.08.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» (в кінцевому результаті правонаступник АТ «Альфа Банк») за кредитним договором №500942882 від 26.05.2014 заборгованості за період з 16.01.2019 по 31.07.2019 року включно, суму у розмірі: 56 204,03 грн, в тому числі: прострочена сума заборгованості за сумою кредиту в сумі 15 977,03 грн., прострочена заборгованість за комісією в сумі - 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі - 22 099,69 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту в сумі - 835,46 грн, строкова заборгованість за комісією в сумі - 0,00 грн, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 6 742,36 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенями в сумі 10 549,10 грн. та 650, 00 грн. - плати за вчинення виконавчого напису.
При цьому, долучений договір №500942882 від 26.05.2014, який укладений між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , нотаріально не посвідчений.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. від 06.09.2019 року було відкрито виконавче провадження №59984153.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 21.12.2023 року змінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №1697, вчиненого 13.08.2019 року приватним нотаріусом Гамзатовою А.А. про стягнення боргу.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відтак, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19.)
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у пунктах 54-55 постанови від 10 листопада 2021 року по справі №758/14854/20 (провадження №61-15111св21) дійшов висновку, що учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічні висновки щодо необхідності повідомлення боржника про усунення порушень викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16 (провадження №61-26838св18), від 18 жовтня 2019 року у справі №591/6609/16 (провадження № 61-28093св18), від 01 квітня 2020 року у справі №236/2511/17 (провадження №61-17565св18), від 19 березня 2021 року у справі №750/3781/20 (провадження №61-14943св20), від 07 жовтня 2021 року у справі №761/39464/16 (провадження №61-8875св21).
Перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов'язання.
Матеріали справи не мітять даних про те, що повідомлення було надіслано боржнику, так і було отримане останнім.
Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.
Однак на підтвердження неотримання вимоги відповідача про усунення порушень за кредитним договором, позивач не надав належних, допустимих та достовірних доказів, відповідно відсутні і правові підстави для задоволення позову з наведених підстав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово також звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).
Проте, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок №296/5) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку №296/5).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).
Таким чином, з 22 лютого 2017 року чинне законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних договорів, які не посвідчені нотаріально.
Так, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 13.08.2019, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно» Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Укладений між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 кредитний договір №500942882 від 26.05.2014 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17 (провадження №61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження №61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), від 06 жовтня 2021 року у справі №361/4793/20 (провадження №61-5910св21), від 08.08.2022 року у справі №752/16820/19, такі ж висновки викладені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), підстав відступати від яких суд не вбачає.
Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що слід визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 816,80 гривень, сплачений за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову, тобто пропорційно до задоволених вимог.
Згідно з ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст.4,5,76,77,79,80,83,95,141,158,223,247,259,263-265,268,273,353 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзотової Аліни Анатоліївни №1697 від 13.08.2019 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заборгованість за кредитним договором №500942882 від 26.05.2014 року у розмірі 56 204,03 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816,80 гривень, сплачений за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 28.07.2025, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9 офіс 1.
Третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржина (Гамзатова) Аліна Анатоліївна, 07401, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул. Шевченка, 13 оф.7.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітніченко Оксана Анатоліївна, м.Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, секція 2, прим.250-А/1.
Дата складення повного судового рішення 22.09.2025.
Суддя І. В. Торська