Справа № 466/8470/25
Провадження № 2-з/466/76/25
24 вересня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Єзерський Р.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки відчуженого майна, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя,
встановив:
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває вищезазначена цивільна справа.
Заявник звернувся до Шевченківського районного суду із заявою про забезпечення вищевказаного позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , а саме на: 1/2 ідеальну частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 32332446101.
В обґрунтування заяви покликається на те, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Львова перебуває справа №466/8470/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки відчуженого майна. Зазначає, що відповідач 29.11.2024 р. року продала без його згоди об'єкт, що перебував у спільній сумісній власності подружжя, а саме: транспортний засіб Skoda Fabia VIN код НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належав ОСОБА_2 . Вказаний транспортний засіб було відчужено без його згоди, що випливає з того, що відчуження відбулось після розірвання шлюбу у справі 466/8789/23. Відповідно до висновку експерта ринкова вартість автомобіля становить 332 500 грн., що згідно курсу НБУ еквівалентно 7 999 дол. США, відтак йому належить 1/2 від такої вартості, а саме: 166 250 гривень 00 копійок.
Враховуючи наведені обставини, з метою усунення перешкод виконання рішення у майбутньому та ефективного захисту та реалізація прав ОСОБА_1 , необхідно застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованій на момент подання цієї заяви на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 в розмірі частки 1/2.
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , а саме на: 1/2 ідеальну частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 32332446101, слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Керуючись роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п.2 та п.4 ч.1ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При цьому, процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення, утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам. При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Проте, аналіз поданого позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/2 частки квартири та матеріалів справи свідчить про те, що жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат позивачем не представлено. Крім того, заявлені позивачем заходи забезпечення позову у виді арешту на нерухоме майно є явно не співрозмірними заявленим позовним вимогам, які становлять ціну позову у розмірі 166 250 грн. (вартість половини спірного транспортного засобу).
Крім того, позивач у заяві про забезпечення позову не зазначив жодних вагомих підстав, яким чином невжиття заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у своїй заяві, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, а також зважаючи на те, що заборона вчиняти будь-які дії, може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.
Згідно ч.7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.149-153,157,258-261,353,354 ЦПК України, суд
постановив :
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки відчуженого майна, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Р. Б. Єзерський