Справа №478/1111/25 Провадження №2/478/517/2025
про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2025 року смт. Казанка
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., розглянувши позовну заяву адвоката Коренко Т.В., подану в інтересах ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про розірвання договору оренди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення орендної плати,
встановив:
23 вересня 2025 року адвокат Коренко Т.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про розірвання договору оренди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення орендної плати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 року справу передано на розгляд судді Томашевському О.О.
За результатами розгляду матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Так, суддею встановлено, що позивач заявляє три позовні вимоги, з яких: одна майнова вимога та дві немайнові вимоги.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Таким чином, пред'явлена позивачем вимога про стягнення орендної плати є вимогою майнового характеру.
Крім цього, з огляду на п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.п. 1 та 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка при сплаті судового збору з позовної заяви: майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а щодо позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач повинен визначити ціну позову за майновою вимогою про стягнення орендної плати та сплатити судовий збір саме від ціни позову у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, оскільки позовну заяву було подано через систему «Електронний суд», то в даному випадку підлягає також застосуванню ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Що стосується заявлених позивачем інших двох вимог немайнового характеру, то суддею встановлено, що до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 2 422,40 грн.
Таким чином, позивач повинен доплатити судовий збір за іншу позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позивач не визначив ціну позову та не вказав розмір орендної плати, яку просить стягнути з відповідача, суддя позбавлений можливості визначити розмір судового збору за майновою позовною вимогою позивача, тому позивач повинен самостійно визначити та зазначити ціну позову, від якої розрахувати судовий збір за майнову вимогу щодо стягнення орендної плати. Крім цього, позивач повинен доплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 2 422,40 грн.
Оригінали квитанцій про сплату судового збору за слід надати суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву адвоката Коренко Т.В., подану в інтересах ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про розірвання договору оренди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення орендної плати - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки вказані в мотивувальній частині ухвали не пізніше п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не буде усунено в строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя