Справа № 504/3407/25
Номер провадження 1-кп/504/711/25
24.09.2025 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12013170490002864 від 15.05.2013 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, -
відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_4 , обіймаючи посаду завідуючої оздоровчим пунктом Фонтанської загальноосвітньої школи соціальної реабілітації (далi ФЗШСР), згiдно наказу директора школи №59-к вiд 02.04.2012 та перебуваючи за сумісництвом на посаді медичної сестри на 0,5 ставки, згiдно наказу директора школи №61-к вiд 02.04.2012, будучи медичним працівником зi спецiальною освiтою, який зобов'язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, в перiод з 26.01.2013 по 01.02.2013, перебуваючи у вказаному навчальному закладi, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський (Комiнтернiвський) район, с. Фонтанка, вул. Степова, 13, згiдно амбулаторної книги закладу без призначень лiкаря, здiйснювала лiкування неповнолiтнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та тiльки 29.01.2013 звернулась за консультацію до місцевої поліклініки с. Фонтанка, Комiнтернiвського району, Одеської областi де ОСОБА_8 було накладено гiпс на хвору ногу, пiсля чого 01.02.2013 року ОСОБА_9 направлено до дитячої обласної лiкарнi Одеськоiї областi де було надано квалiфiковану допомогу лiкарями, але у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 , професiйних обов'язкiв, внаслiдок недбалого та несумлінного до них ставлення, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було спричинено тяжкi наслiдки в результаті чого, врятувати життя дитини не вдалось можливим.
ОСОБА_4 , будучи посадовою особою завідуючою оздоровпунктом ФЗШСР, а також за сумiсництвом медичною сестрою, в перiод з 26.01.2013 по 01.02.2013, несучи персональну вiдповiдальнiсть за органiзацiю надання медичної допомоги, забезпечення належної дiагностики та лiкування, неповнолiтнього хворого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежно виконала свої професiйнi обов'язки внаслiдок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслiдки - смерть останнього та виразилось в наступному.
У перiод часу з 26.01.2013 по 01.02.2013 неповнолітній ОСОБА_11 хворiв на території Фоmанської загальноосвітньої школи соціальної реабілітації за адресою: АДРЕСА_2 , де проходив лiкування пiд наглядом посадової особи завідуючої оздоровпунктом ФЗШСР, а також за сумiсництвом медичноiї сестри ОСОБА_4 .
У зв'язку з неналежним виконанням своїх професiйних обов'язкiв ОСОБА_4 . неповнолiтнього ОСОБА_9 у дуже важкому станi 01.02.2013 було доставлено до КНП «ООДКЛ» та якого було госпiталiзовано до реанiмацiйного вiддiлення з тяжким станом дитини за рахунок ознак генералiзiрованой iнфекцiiї (сепсису) з порушенням кровообiгу. Однак 01.02.2013 о 19:45 годині, ОСОБА_12 помер.
Смерть ОСОБА_9 знаходиться в прямому причинному зв'язку з захворюванням: двосторонньої зливної серозно-геморагiчної пневмонії з нагноєнням, абсцедированням i гангренизацією тканини легенiв. Таким чином, причина смертi дитини пов'язана з вiдсутнiстю своєчасної госпiталiзацiї i своєчасного початку лікування первинного запального вогнища.
Смерть неповнолiтнього ОСОБА_9 перебуває у причинному зв'язку з ненаданням вiдповiдної вчасної медичної допомоги, в порушеннi посадових iнструкцiй (протоколiв), якi допущенi ОСОБА_4 , яка перебувала на посадах завiдуючої оздоровпунктом ФЗШСР, а також за сумiсництвом медичної сестри, в тому, що вона не змогла забезпечити клiнiчне обстеження дитини у першi дні, коли з'явилися першi скарги, проводила лiкування самостiйно, фактично без встановлення дiагнозу. Тому i обстеження, i лiкування неповнолiтнього ОСОБА_13 було проведено несвоєчасно та не в повному обсязi.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України - неналежне виконання медичним працiвником своїх професiйних обов'язкiв, внаслiдок недбалого та несумлiнного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслiдки неповнолiтньому.
У судовому засіданні захисник заявив клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинуваченій роз'яснено положення ч. 3 ст. 285 КПК України, а також те, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є звільненням з нереабілітуючих підстав та що вона має право на розгляд обвинувального акту у повному обсязі. Обвинувачена надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
В судовому засіданні прокурор не заперечував, щодо задоволення клопотання, вказав, що підстави для зміни обвинувачення в суді відсутні.
Законний представник потерпілого, не заперечував, щодо задоволення клопотання.
Суд дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання, заслухавши учасників процесу, приходить до висновку про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування щодо неї примусу у формі покарання.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_4 за даними обвинувального акту було вчинено в період з 26.01.2013 по 01.02.2013 року. Прокурор обвинувачення не змінював, а суд відповідно до правил ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, не вправі вийти за межі пред'явленого обвинувачення на шкоду особі, в т.ч. щодо періоду вчинення кримінального правопорушення, а тому останнім днем вчинення правопорушення у цьому випадку є 01.02.2013 і саме з цього дня слід обчислювати строки давності вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, який карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Судом встановлено, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, яке визначено обвинувальним актом - неналежне виконання медичним працiвником своїх професiйних обов'язкiв, внаслiдок недбалого та несумлiнного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслiдки неповнолiтньому, минуло більше дванадцяти років.
Обставини, передбачені ч. 2, 3 ст.49 КК України, за наявності яких перебіг давності зупиняється, або переривається, судом не встановлено.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КК України, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 не відноситься до категорії злочинів, передбачених ч.5 ст.49 КК України, у разі вчинення яких давність не застосовується.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Слід зазначити, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17, провадження №13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Окрім цього, у постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к, провадження №51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно вимог ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене дане кримінальне провадження слід закрити та звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено, речові докази не долучались, запобіжні заходи не застосовувалися.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 12, ст.49, ч. 1 ст. 164 КК України, п.1 ч. 2 ст. 284 ст. ст. 285, 286, 288, 372 КПК України, суд -
клопотання захисника про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження за №12013170490002864 від 15.05.2013 за ч. 2 ст. 140 КК України закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 24.09.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1