Справа № 487/7128/25
Провадження № 1-кс/487/4352/25
24.09.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120252300000001498 від 22.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
23.09.2025 року прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, в якому просила накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною в користуванні, розпорядженні та відчуженні такого майна.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглядати клопотання за її відсутності.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчими Головного управління Національної поліції в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в ЄРДР за № 120252300000001498 від 22.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 22.09.2025 близько 10.40 водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Стрітенська, в м. Херсоні, скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в зустрічному напрямку по вулиці Стрітенська в напрямку вилиці Філатова в м. Херсоні. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого скалкового перелому правої плечової кістки зі зміщення.
22.09.2025 року проведено огляд на перехресті вул. Стрітенська та Робоча в м. Херсон. Під час огляду, відповідно до ч.5 ст. 237 КПК України було вилучено: автомобіль ВАЗ 2110 реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки ВАЗ 21214 реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зазначені транспортні засоби передано на зберігання до майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ГУНП в Херсонській області, вилучені предмети, а саме кросівки темного кольору зберігаються з матеріалами справи.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ( НОМЕР_4 ).
Слідчим винесено постанову про визнання транспортного засобу речовим доказом по кримінальному провадженню.
Таким чином, встановлено, що вилучений транспортний засіб являється безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 КК України, зберігає на собі сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. У зв'язку з чим виникла необхідність в накладенні арешту з метою збереження речового доказу, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасовому вилученню підлягає майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на викладене, у зв'язку з доведеністю існування достатніх підстав вважати, що виявлений транспортний засіб має доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, а також містить інформацію про умови, обставини його вчинення та причетних осіб, а також у зв'язку із доведеністю прокурором наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення. При цьому слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною користування та розпорядження цим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1