Справа№487/4438/25
Провадження №2/487/2479/25
Іменем України
18.09.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Щербини С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Брижатої А.С.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнітньої дитини
У провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнітньої дитини.
18 вересня 2025 року до канцелярії Заводського районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у вказаній справі.
Обґрунтовуючи клопотання вказував, що на теперішній час він перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , яка є ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і входить до складу 30-го корпусу морської піхоти ЗСУ, що переведена на воєнний стан та залучена до ведення бойових дій по відсічі збройної агресії росії.
В судове засіданні сторони не з'явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання за відсутності сторін.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Так, відповідачем на підтвердження викладених у клопотання обставин надано копію посвідчення офіцера НОМЕР_2 , копію посвідчення НОМЕР_3 , наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29 липня 2016 року №162, довідку від 04 вересня 20205 року про перебування ОСОБА_1 на військовій службі за контрактом та довідку від 07 серпня 2025 року №567/1712.
Отже, долученими до клопотання доказами підтверджується перебування ОСОБА_1 на військовій службі за контрактом на посаді начальника служби паливно-мастильних матеріалів тилу логістики військової частини НОМЕР_1 .
Із довідки від 07 серпня 2025 року №567/1712 вбачається, що майор ОСОБА_1 в період з 26 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Проте надана заявником довідка не містять інформації про виконання заявником бойових завдань у зоні бойових дій під час звернення до суду із цим клопотанням, достатніх доказів того, що військова частина НОМЕР_1 переведена на воєнний стан та/або залучена до проведення антитерористичної операції, бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Окрім того, суд враховує, що клопотання про зупинення провадження було подано відповідачем особисто до канцелярії суду, що свідчить про наявність можливості відповідача брати участь у розгляді справи дистанційно або через представника (адвоката).
Також суд враховує, що зупинення розгляду справи не відповідало б принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини, оскільки ця справа стосується стягнення аліментів на утримання дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнітньої дитини - відмовити.
Розгляд справи відкласти на 04 листопада 2025 року о 10.00 год.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С.В.Щербина