Ухвала від 23.09.2025 по справі 487/5212/25

Справа №487/5212/25

Провадження №1-кс/487/4320/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2025 Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025152030001046 про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2025 прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025152030001046 за ч. 3 ст. 289 КК України про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до Ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 28.07.2025, а саме: не відлучатися з місця постійного проживання або перебування, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Клопотання прокурор обґрунтовував тим, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12025152030001046 за ч. 3 ст. 289 КК України .

27.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

28.07.2025 слідчим суддею Заводського районного суду м.Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

31.07.2025 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з під-варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі 605 600 грн., та на нього покладені обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 від 19.09.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025152030001046 продовжено до трьох місяців, а саме до 27.10.2025.

До завершення дії Ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу, а саме до 23.09.2025 неможливо завершити досудове слідство, крім того, ризики наявні при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 на теперішній час не зменшилися.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник підозрюваного не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, разом з цим, враховуючи, що підозрюваний є військовослужбовцем, просив дозволити останньому виїзд за межі Миколаївської області.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, та докази, якими воно обгрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного.

Із матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12025152030001046 за ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.04.2025 на підставі контракту був прийнятий на військову службу до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №107ДСК від 17.04.2025 солдат за контрактом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 17.04.2025 зарахований до списків особового складу частини на посаду розвідника військової частини НОМЕР_1 .

Згідно положень ч. 1 п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Відтак, з моменту підписання контракту з військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.

Згідно положень ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Виконуючи покладені на нього обов'язки по військовій службі Збройних Сил України, ОСОБА_4 згідно вимог ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 9, 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статути) був зобов'язаний суворо дотримуватися Конституції України та законів України, правил військової ввічливості, поважати честь і гідність кожної людини, бути зразком високої культури, скромності й витримки, ґрунтувати відносини з іншими військовослужбовцями на взаємній повазі, бути хоробрим і дисциплінованим, берегти військову честь, захищати свою і поважати чужу гідність, не допускати негідних дій самому і утримувати від здійснення цих дій інших військовослужбовців, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 68 Конституції України солдат ОСОБА_4 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Виконуючи покладені на нього обов'язки по військовій службі Збройних Сил України, ОСОБА_4 згідно вимог ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 9, 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статути) зобов'язаний суворо дотримуватися Конституції України та законів України, правил військової ввічливості, поважати честь і гідність кожної людини, бути зразком високої культури, скромності й витримки, ґрунтувати відносини з іншими військовослужбовцями на взаємній повазі, бути хоробрим і дисциплінованим, берегти військову честь, захищати свою і поважати чужу гідність, не допускати негідних дій самому і утримувати від здійснення цих дій інших військовослужбовців, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

За версією слідства, ОСОБА_4 , який проходить військову службу за контрактом на посаді кулеметника військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений під час досудового розслідування дату, час та місці, вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 з метою заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_8 ..

26.07.2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 та під вигаданим приводом змусили потерпілого ОСОБА_8 , який пересувався на автомобілі марки «MITSUBISHI GALANT» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , вартістю 1300 доларів США, який належить ОСОБА_9 , прибути до визначеної адреси, а саме: АДРЕСА_1 .

Цього ж дня, приблизно о 15.30 годині більш точного часу під час проведеного досудового розслідування встановити не представилось можливим, до вказаної адреси, де знаходився потерпілий, на автомобілі «KIA» моделі «Sorento», з державним номерним знаком НОМЕР_3 прибули ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій спільний корисливий умисел спрямований на незаконно заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 під вигаданим приводом змусив потерпілого ОСОБА_8 вийти з автомобіля та підійти до автомобіля «KIA» моделі «Sorento», де ОСОБА_7 наніс потерпілому один удар кулаком в область голови, після чого взявши його під руку змусив сісти до салону вказаного автомобіля.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 , перебуваючи у салоні автомобіля схопив потерпілого ОСОБА_8 за комір футболки та наніс не менше 4-х ударів в область голови останнього, після чого за вказівками ОСОБА_7 , ОСОБА_4 також наніс не менш 3-х ударів в область голови потерпілого.

Після цього, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії, із кишені шортів потерпілого ОСОБА_8 дістав ключі від автомобіля, та в подальшому приставивши до горла потерпілого предмет схожий на ніж, почав погрожувати заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю у разі звернення до правоохоронних органів, тобто висловив погрозу застосування насильства, яке є небезпечною для життя та здоров'я потерпілого, та які останній сприймав як реальні.

Після цього ОСОБА_7 , вказавши ОСОБА_4 на необхідність утримувати потерпілого ОСОБА_8 у автомобілі, з метою не дати йому можливості швидко звернутись до правоохоронних органів

В подальшому ОСОБА_7 , сів до автомобіля «MITSUBISHI GALANT» з державним номерним знаком НОМЕР_2 та залишив місце скоєння кримінального правопорушення, тобто незаконно ним заволодів, а ОСОБА_4 на виконання спільного злочинного умислу, продовжував утримувати ОСОБА_8 у салоні автомобіля «KIA» моделі «Sorento», до того моменту як потерпілому вдалось залишити вказаний автомобіль та звернутись до правоохоронних органів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства.

27.07.2025 в порядку п.2 ч.1 ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 .

27.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України підтверджується наступними долученими до клопотання та дослідженими доказами: рапорт ЧЧ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від №18023 26.07.2025; Протоколом огляду місця події за адресою: біля буд. АДРЕСА_2 , від 26.07.2025; Заявою про скоєння кримінального правопорушення від ОСОБА_8 від 26.07.2025; Протоколом пред'явлення для впізнання осіб за фотознімками за участі потерпілого від 26.07.2025; Протоколом пред'явлення для впізнання осіб за фотознімками за участі потерпілого від 26.07.2025; Протокол освідування потерпілого від 26.07.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26.07.2025; Протоколом огляду місця події за адресою:відкритій ділянці місцевості, на котрій розташований транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», д.н.з. НОМЕР_2 , котрий на момент огляду перебував на розі вулиць Аркасівська та Павла Скоропадського в місті Миколаєві від 26.07.2025; Протоколом огляду місця події за адресою:відкритої ділянки місцевості розташованої на автодорозі у напрямку до мкрн. Матвіївка, в м. Миколаєві від 26.07.2025.

28.07.2025 слідчим суддею Заводського районного суду м.Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

31.07.2025 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з під-варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі 605 600 грн., та на нього покладені обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з місця постійного проживання або перебування, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 від 19.09.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025152030001046 продовжено до трьох місяців, а саме до 27.10.2025.

Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За змістом до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Прокурором у судовому засіданні доведено, що завершити досудове слідство до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо.

Також прокурором доведено, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України які, у тому числі, були підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави не зменшились та продовжують існувати.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі відповідно, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний не одружений, неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків у підозрюваного за місцем постійного проживання.

Підозрюваний є військовозобов'язаним, має зв'язки серед військових, які можуть сприяти йому в підшукуванні місць для переховування.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на іншого підозрюваного, свідків, потерпілу. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Отже, клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а строк дії обов'язків підозрюваного, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, слід продовжити в межах строку досудового розслідування.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя не вбачає підстав, для надання підозрюваному ОСОБА_4 дозволу покидати межі Миколаївської області.

Керуючись ч. 7 ст. 194, ст. 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.07.2025 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 27.10.2025 включно, а саме:

- не відлучатися з місця постійного проживання або перебування, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
130459054
Наступний документ
130459056
Інформація про рішення:
№ рішення: 130459055
№ справи: 487/5212/25
Дата рішення: 23.09.2025
Дата публікації: 25.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строку обов'язків
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.10.2025)
Дата надходження: 24.10.2025
Предмет позову: -