Справа № 473/4679/25
іменем України
"24" вересня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Булкат М.С.,
за участю: секретаря судового засідання Багрін І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вознесенська міська рада Миколаївської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якій вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі продажу посвідченого ОСОБА_3 , державним нотаріусом Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області 14.02.1974 року) та земельної ділянки наданої для обслуговування будинку (на підставі Державного акту про право приватної власності на землю від 05.03.1993 року виданого на підставі рішення Виконкому Вознесенської міської Ради Миколаївської області від 16.02.1993 року №60).
Заявник, як спадкоємець за законом, належним чином прийняв спадщину та звернувся до Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області з приводу посвідчення своїх спадкових прав.
Проте нотаріус відмовила ОСОБА_1 у вчиненні відповідної нотаріальної дії з підстав відсутності доказів належності спадкодавцю спадкового майна (в правовстановлюючому документі - Державному акті на право приватної власності на землю прізвище власника земельної ділянки зазначено як « ОСОБА_4 »).
У зв'язку з цим ОСОБА_1 просив про встановлення в судовому порядку факту належності спадкодавцю правовстановлюючого документа, який підтверджує належність останньому спадкового майна, вказуючи на те, що можливість встановлення такого факту в адміністративному чи іншому порядку на час розгляду справи втрачена.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та представник ОСОБА_5 не з'явилися, однак надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, свою заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підтримують.
Представник заінтересованої особи - Вознесенська міська рада Миколаївської області в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд без їх участі.
Оскільки матеріали містять необхідні для вирішення справи інформацію та докази, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі заявника та представника заінтересованої особи.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла увійшла частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі продажу посвідченого ОСОБА_3 , державним нотаріусом Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області 14.02.1974 року) та земельної ділянки наданої для обслуговування будинку (на підставі Державного акту про право приватної власності на землю від 05.03.1993 року виданого на підставі рішення Виконкому Вознесенської міської Ради Миколаївської області від 16.02.1993 року №60).
Заявник, як спадкоємець за законом, належним чином прийняв спадщину та звернувся до Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області з приводу посвідчення своїх спадкових прав.
Проте нотаріус відмовила ОСОБА_1 у вчиненні відповідної нотаріальної дії з підстав відсутності доказів належності спадкодавцю спадкового майна (в правовстановлюючому документі - Державному акті на право приватної власності на землю прізвище власниці земельної ділянки зазначено як « ОСОБА_4 »).
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п.п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Факт належності спадкодавцю правовстановлюючого документа повністю підтвердився в сукупності дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , в якому прізвище батька зазначено російською мовою як « ОСОБА_6 », що є транслітераційним відповідником українського прізвища « ОСОБА_7 ».
-Копією свідоцтва про смерть батька, де його прізвище зазначено як « ОСОБА_7 ».
-Копією свідоцтва про право на спадщину №?1-831 від 02.07.2025 року у спадковій справі №?168/2025, виданого після смерті ОСОБА_2 , яким оформлено спадкування частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що збігається з адресою земельної ділянки, зазначеної в державному акті від 1993 року.
-Копією свідоцтва про право на спадщину №?1-832 від 02.07.2025 року у спадковій справі №?129/2023, виданого після смерті ОСОБА_8 , яка проживала за тією ж адресою - АДРЕСА_1 .
-Копією рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області у справі №?2-279/04 від 15.04.2004 року, яким вже було встановлено факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документа - договору купівлі-продажу, в якому також раніше була допущена помилка у написанні прізвища (« ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_7 »).
-Копією самого державного акта про право приватної власності на землю від 05.03.1993 року, виданого на ім'я ОСОБА_9 , із зазначенням тієї ж адреси: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, у державному акті від 05.03.1993 року допущено очевидну помилку в написанні прізвища, а саме - « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_7 », яка перешкоджає належному оформленню правовідносин, у тому числі - спадкових.
Можливість встановлення факту належності правовстановлюючого документа в адміністративному порядку на час розгляду справи втрачена.
З матеріалів справи не вбачається спору про право.
Враховуючи встановлені судом обставини, заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Вознесенська міська рада Миколаївської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вознесенськ Миколаївської області, правовстановлюючого документа - Державного акту на право приватної власності на землю від 05 березня 1993 року, виданого на підставі рішення Виконкому Вознесенської міської Ради Миколаївської області від 16 лютого 1993 року № 60.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: М. С. Булкат