Справа № 308/12076/25
24 вересня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, призначення їй опікуна, де заінтересована особа 1: ОСОБА_2 , заінтересована особа 2:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, -
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про визнання особи недієздатною, призначення їй опікуна, де заінтересована особа 1: ОСОБА_2 , заінтересована особа 2:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2025 року, вказану заяву залишено без руху із зазначення недоліків які слід усунути, а саме вказано на те, що:
Відповідно до ч.1 ст.299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, представника органу опіки та піклування.
Відповідно до ч. 1 ст.60ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи недієздатною.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частина четверта статті 294 ЦПК).
Частиною першою статті 294 ЦПК України встановлено обов'язок суду під час розгляду справ окремого провадження роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна ( піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна ( піклувальника).
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає ЦПК України.
Заявником до заяви не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою.
Враховуючи вищевикладене, заявнику вказано на необхідність надати суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою.
Також в ухвалі про залишення заяви без руху вказано на те, що: заявник згідно прохальної частини заяви просить витребувати від Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» (Код ЄДРПОУ: 40835473, адреса 88015, м. Ужгород, вул. Минайська, 71),-Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська Обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної Ради (Код ЄДРПОУ: 01992156, адреса : 88018, м. Ужгород, вул. Капушанська, 22)- інформацію про кількість звернень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до зазначених закладів із зазначенням підстав, діагнозу, періоду лікування (за наявності - надати копії наявної медичних карток, історій хвороби, виписок про лікування, консультації), (відповідь на ухвалу надати за період з 2008 р. по дату надання відповіді та як щодо особистих звернень ОСОБА_2 , так і звернень її чоловіка - ОСОБА_1 в інтересах його дружини з приводу її лікування та стану здоров'я.) 2) на підставі ст. 84 ЦПК України витребувати від Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПУО: 26528843, адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20)- інформацію щодо звернень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до закладу із зазначенням: дати, підстав, діагнозу, результатів надання допомоги (за наявності - надати копії наявної підтверджуючих медичних документів). Відповідь на ухвалу надати за період 2024 р. (орієнтовно липень) як щодо особистих звернень ОСОБА_2 , так і звернень її чоловіка - ОСОБА_1 (з тел.номерів : НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) в інтересах його дружини.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Разом з тим, жодного обґрунтування у відповідності до вимог ЦПК України, заявлене клопотання про витребування доказів не містить, так само як і вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказу.
Крім того, згідно частини п'ятої статті 293 ЦПК України, у випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов'язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання».
Отже, системний аналіз наведених норм процесуального законодавства свідчить про те, що участь особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, є обов'язковою, так само передбачена обов'язкова участь у такій категорії справ і адвоката. Обов'язковість участі особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною під час розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною експліцитно передбачена частиною п'ятою статті 293 ЦПК України та частиною першою статті 299 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 викладено правову позицію про те, що за частиною першою статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
Вказана ухвала направлена ОСОБА_1 , на вказану ним у заяві поштову адресу. Зокрема надіслано на адресу місця реєстрації та адресу фактичного проживання.
Разом із тим, згідно трекінгу поштового відправлення (що міститься на сайті Укрпошти), лист надісланий на адресу місця реєстрації повернувся у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а лист надісланий на адресу фактичного проживання не вручено, підставою вказується «Невдала спроба вручення» 12.09.2025 року.
Згідно ч.ч.1,2 ст.. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Суд констатує, що заявник не повідомляв про зміну місця проживання, адреси для листування.
Для усунення зазначених в ухвалі недоліків судом встановлювався строк протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали. Поряд з цим за місцем реєстрації адресат відсутній, за адресою листування поштову кореспонденцію не отримує.
Станом на 24.09.2025 недоліки на які вказано в ухвалі суду про залишення заяви без руху не усунуто, жодних заяв та клопотань від ОСОБА_1 , до суду не надходило.
Станом на 24.09.2025 року зазначені в ухвалі від 02.09.2025 року виявлені недоліки заяви усунуті не були.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі
Вважаю за необхідне констатувати, що ухвалу про залишення справи без руху було постановлено 02.09.2025 року, та станом на 24.09.2025 року заявником не усунуті недоліки на які вказано в ухвалі. Заявник жодних дій щодо отримання ухвали суду не вчинив, не проявив інтересу до стану провадження за його заявою, за наявними у справі адресами не отримує процесуального документу суду. Знаходження матеріалів справи в першій інстанції порушує розумні строки розгляду справи. Судом були вжито всіх заходів щодо належного повідомлення особи, яка подала заяву, про необхідність усунення недоліків заяви відповідно до вимог процесуального законодавства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
ОСОБА_1 не отримує рекомендовані судові повідомлення та не цікавиться рухом своєї заяви, що свідчить про втрату ним інтересу до даної справи.
Оскільки ОСОБА_1 добросовісно не здійснює свої процесуальні права і не виконує процесуальні обов'язки, станом на 24.09.2025 року недоліки заяви не усунув, а тому з огляду на наведене вище та відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, яка передбачає, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Позивач має право в порядку п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» звернутися до суду із заявою про повернення судового збору. При цьому, чинне законодавство не містить заборони для позивача при повторному зверненні до суду додати первісний документ про сплату судового збору, якщо належно сплачена ним сума не була повернута судом.
При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Також, вважаю за необхідне повідомити заявника, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, призначення їй опікуна, де заінтересована особа 1: ОСОБА_2 , заінтересована особа 2:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, - вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош