Справа № 308/11890/25
24 вересня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун Олеся Степанівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 ,-
Заявник, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун Олеся Степанівна, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 .
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 вересня 2025 року, вказана позовна заява залишена без руху із зазначенням недоліків які слід усунути, а саме вказано на те, що
Заявник, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун Олеся Степанівна, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 .
Заява мотивована тим, що: 30.06.2012 року рідна матір ОСОБА_1 офіційно уклали шлюб з вітчимом ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_2 від 25.02.2020 року. Пізніше розлучилися, проте проживали й надалі разом.
10.01.2025 року знову офіційно уклали шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_3 від 10.01.2025 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, виконувавши військовий обов'язок поблизу н.п. Гуєво, Суданського р-ну, Курської області, російської федерації. Протягом всього часу спільного проживання з мамою заявниці, вітчим заявниці, матеріально допомагав та утримував фінансово. Біологічний батько заявниці, нею не опікувався, не утримував та не сплачував аліментів.
Протягом періоду спільного проживання вітчим ОСОБА_3 повністю утримував заявницю забезпечував житлом, харчуванням, одягом, навчанням та медичним обслуговуванням, тобто фактично виконував обов'язки батька. ОСОБА_2 , був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, виконувавши військовий обов'язок поблизу н.п. гуєво суданського р-ну,курської області російської федерації.
В даному випадку, покійний ОСОБА_3 , фактично та на постійній основі виконував батьківський обов'язок та утримання заявниці, оскільки з біологічним батьком заявниця ОСОБА_1 , не спілкується та не володіє його місцем перебування.
ОСОБА_4 , за життя здійснював утримання та догляд за дитиною дружини, яка народилася до їх одруження, який мав характер постійної допомоги, надавався систематично. Інших осіб, які могли здійснювати догляд за неповнолітньою дитиною не було.
При цьому у заяві зазначено, що встановлення цього факту необхідне, заявниці для отримання соціальних гарантій, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оформлення спадкових прав, виплат.
Заявник просить суд: встановити факт, що ОСОБА_2 , утримував заявницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідну дитину та яка є утриманцем ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.
Згідно з ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: (1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; (2) чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; (3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; (4) встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17).
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.
Суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.
Звертаючись до суду із вказаною заявою ОСОБА_1 просить встановити факт, що ОСОБА_2 , утримував заявницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідну дитину та яка є утриманцем ОСОБА_2 .
Поряд із цим заявник зазначає, що встановлення цього факту необхідне, заявниці для отримання соціальних гарантій, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оформлення спадкових прав, виплат
Тобто, встановлення факту, про який йдеться у заяві, надає можливість отримання неповнолітньою заявницею одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, а також Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Органом, до компетенції якого входить призначення і виплата вказаної допомоги, є Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Згідно з п. 11 Положення про цю Комісію, що затверджене наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627), рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів.
Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Даною постановою установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у її п. 1, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 грн 00 коп., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вказаною статтею визначено, що у випадках, зазначених у підп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого військовослужбовця. Члени сім'ї та батьки останнього визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Будь-якого порядку чи процедури встановлення кола членів сім'ї загиблого у вказаних вище Постанові та Законі не міститься.
Згідно з ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у ст. 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений п. 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у ст. 16-1 цього Закону.
У разі виникнення спору про право на отримання допомоги, про яку йдеться, між претендентами на її отримання, цей спір має вирішуватися у спосіб, визначений спеціальною правовою нормою - абзацом 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, якою передбачено, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, для призначення допомоги одержувачі допомоги надають до військкомату такі документи: заява від кожного з одержувачів (за дітей звертається один з батьків чи піклувальник) та копії паспортів; копія свідоцтва про смерть - надає орган РАЦС; витяг з наказу про виключення зі списків військової частини у зв'язку зі смертю - надає командир частини; копія лікарського свідоцтва про смерть - надає патологоанатом та судмедексперт; копія свідоцтва про народження військовослужбовця (для виплати батькам загиблого); копія свідоцтва про народження дітей військовослужбовця; результати розслідування причин та обставин смерті (акт службового розслідування); документи про склад сім'ї загиблого - витяг з послужного списку та довідка про місце реєстрації отримувачів допомоги.
При цьому згідно з чинним законодавством, суб'єктом владних повноважень, до повноважень якого належить вирішення питання про призначення членами сім'ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги, є Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
На підставі наведеного, суддя вважає, що заявницею до участі в цій справі в якості заінтересованої особи слід залучити Міністерство оборони України.
Крім того, заявниці необхідно зазначити всіх осіб, які належали до складу сім'ї загиблого ОСОБА_2 , та залучити їх до участі у справі в якості заінтересованих осіб.
У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що належність до члена сім'ї загиблого військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки.
До заінтересованих осіб належать: 1) особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню; 2) організації і установи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення юридичного факту, тобто в яких будуть здійснені права осіб, що виникли внаслідок судового встановлення юридичного факту.
Саме ці групи заінтересованих осіб притягуються до участі у справах окремого провадження.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту своєчасно заявити про порушення чи оспорювання їх суб'єктивних прав у зв'язку із встановлюваним судом фактом.
Крім того, заявником відповідний обласний ТЦКСП до участі у справі залучено не було.
Алгоритм дій державних органів щодо виплати одноразової грошової допомоги врегульовано Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року N 45 (далі - Порядок №45).
Розділом IV Порядку №45, передбачено алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, відповідно до якого районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням. У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи.
Обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в свою, чергу, за результатами опрацювання у вигляді висновку та доповіді, направляє необхідні документи на розгляд уповноваженим особам Міністерства оборони України.
Таким чином опрацювання документів на призначення одноразової грошової допомоги та висновки за результатами такого опрацювання здійснюватимуться обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Більше того, у даній справі оголошення померлим зумовить виникнення у обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення необхідних для прийняття рішення документів, а після прийняття такого - обов'язку щодо безпосередньої виплати заявнику сум грошової допомоги.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначено, що вказані обставини перешкоджають повному, всебічному розгляду поданої заяви, унеможливлює забезпечення інтересів держави у даній категорії справ.
У зв'язку з чим, визначаючи коло заінтересованих осіб в рамках даної справи, заявнику належить виходити саме з цих положень.
Згідно з ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Поряд з цим, до заяви не додано доказів, які б свідчили про відмову ОСОБА_1 передбачених законом виплат, а саме того, що вона зверталась до відповідних органів та їй було відмовлено в здійснені виплати, а також якщо відмовлено, то на якій саме підставі.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість реалізувати ОСОБА_1 її права на одержання передбачених законом виплат, докази, що підтверджують даний факт.
Аналіз правових норм Закону N 2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок N 975), свідчать, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Отже, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім'ї військовослужбовця; 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21 відступила відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі N 287/167/18-ц (провадження N 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі N 290/289/22-ц (провадження N 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Разом з тим, в матеріалах заяви відсутні докази звернення заявника до уповноваженого органу із вищенаведеним переліком документів та із заявою про призначення їй як дочці (члену сім'ї) загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги, а також відсутні докази прийняття уповноваженим органом рішення про відмову заявнику у призначенні заявленої матеріальної допомоги саме з підстав відсутності факту перебування заявника на утриманні загиблого батька та факту спільного з ним проживання, - що є обов'язковою умовою/процедурою звернення із заявою про встановлення заявлених фактів вже у судовому порядку.
В ухвалі від 01.09.2025 вказано на те, що під час усунення недоліків заяви, заявнику необхідно залучити як заінтеерсованими особами всіх родичів ОСОБА_2 , а також всі органи влади, щодо яких рішення суду може вплинути на їхні права та обов'язки щодо заявника чи навпаки.
Для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
Вказану ухвалу отримано позивачем отримано представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Сідун Олесею Степанівною в електронному кабінеті 03.09.2025 о 23:39:29, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Станом на 24.09.2025 недоліки на які вказано в ухвалі суду про залишення заяви без руху не усунуто, жодних заяв та клопотань від представника позивача , до суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Таким чином позивачем, фактично усунено недоліки позовної зави частково, оскільки не дотримано вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Позивач має право в порядку п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» звернутися до суду із заявою про повернення судового збору. При цьому, чинне законодавство не містить заборони для позивача при повторному зверненні до суду додати первісний документ про сплату судового збору, якщо належно сплачена ним сума не була повернута судом.
При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Також, вважаю за необхідне повідомити заявника, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун Олеся Степанівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , - вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош