Справа № 947/20225/25
Провадження № 2-о/947/343/25
01.09.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення за участі заінтересованої особи Приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Вечірко Наталія Вікторівна, Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34393423) ,-
До суду, в порядку окремого провадження, надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить встановити факт, що має для заявника юридичне значення, а саме факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..
Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 26.04.2025 року відкрито провадження у справі.
Також ухвалою суду від 26.04.25 судом витребувано належним чином завірену копію спадкової справи № 132/2021 ( у спадковому реєстрі №68118833) щодо майна 04.08.2021 ОСОБА_2 , яка надано суду 14.08.2025.
Ухвалою суду від 19.08.2025 д участі у справі в якості заінтересованої особи залучено Калинопільську селищну раду Звенигородського району Черкаської області.
Учасники справи в судове засіданні не з'явились, повідомлялись належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.
Так в матеріалах справи міститься заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Щербатого Р.Р. про розгляд справи за його та заявника відсутності, в якій вимоги щодо встановлення факту, що має для ОСОБА_1 юридичне значення підтримав та просить заяву задовольнити.
Також з боку заінтересованої особи Калинівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області на адресу суду надійшла заява щодо розгляду справи за відсутністю представника заінтересованої особи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінивши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.
Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною1 ст. 293 ЦПК України, передбачено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що повністю підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Київським РВ УМВС України в Одеській області від 29.12.1997.
Відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 11.06.1998, ОСОБА_3 одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
23 лютого 1980 року заявниця (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідний актовий запис № 143 складений Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від 23.02.1980. Прізвище дружини після шлюбу - ОСОБА_3 .
Після укладення шлюбу заявниця у всіх документах, виданих на її ім'я, зазначена як ОСОБА_3 .
Водночас, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 26.08.1959, відповідний актовий запис № 9, складеного Ямпільською сільською радою Катеринопільського району, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 }-, місце народження «село Ямпіль Катеринопільського району. Черкаської області»; батько « ОСОБА_7 »; мати « ОСОБА_8 ».
На підставі вищенаведеного, вбачаємо наявність розбіжностей у написанні імені заявниці в офіційних документах, так як у свідоцтві про народження вона вказана як « ОСОБА_9 », у той час як у паспорті громадянки України та всіх інших правовстановлюючих документах - « ОСОБА_9 ». Прізвище та по батькові - збігаються.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_10 , місце смерті: Україна, Черкаська область, Катерино нільський район, село Ямпіль, про що Катеринопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено відповідний актовий запис №151 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .
У зв'язку з цим приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Вечірко Н.В. 10.08.2021 року відкрито спадкову справу №68118833 щодо спадкодавця ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №65947369.
З метою реалізації своїх спадкових прав, як донька померлої, ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Вечірко Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Однак, постановою приватного нотаріуса від 09.04.2024 року ОСОБА_12 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав неможливості встановлення родинного зв'язку із померлою ОСОБА_13 .
Доказами, що підтверджують викладені в заяві заявником зазначено наступне: Погосподарськими книгами Ямпільської сільської ради, фотокартки, пояснення свідків.
Так, у погосподарській книзі №2 на 1958, 1959, 1960 рр. зазначається, що «голова сім'ї» ОСОБА_14 , 1930 року народження; «жінка» - ОСОБА_2 , 1938 року народження; «син» - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; «дочка» - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У погосподарській книзі №2 на 1964, 1965, 1966 рр. зазначається, що «голова сім'ї» ОСОБА_14 , 1930 року народження; «жінка» - ОСОБА_2 , 1938 року народження; «син» - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; «дочка» - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У погосподарській книзі №2 на 1974, 1975, 1976 рр. зазначається, що «голова сім'ї» ОСОБА_14 , 1930 року народження; «жінка» - ОСОБА_2 , 1938 року народження; «син» - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; «дочка» - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У погосподарській книзі №2 на 1977, 1978, 1979 рр. зазначається, що «голова сім'ї» ОСОБА_14 , 1930 року народження; «жінка» - ОСОБА_2 , 1938 року народження; «син» - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; «дочка» - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Письмові пояснення свідків ОСОБА_17 (паспорт серії НОМЕР_6 ), ОСОБА_18 (паспорт серії НОМЕР_7 ), ОСОБА_19 (паспорт серії НОМЕР_8 ), які підтвердили факт того, що «... ОСОБА_1 дійсно є донькою ОСОБА_2 » також до матеріалів справи на доказ родинного зв'язку надано фотокартки.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до ст. 318 ЦПК України, у заяві щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Встановлення факту родинного зв'язку між батьком, заявником та бабусею, має для заявника юридичне значення, оскільки від даного факту залежать її майнові права як спадкоємиці.
Наявність розбіжностей у документах щодо імені Заявниці ( ОСОБА_9 у свідоцтві про народження та ОСОБА_9 у подальших офіційних документах) та розбіжностей у написанні по батькові матері ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 у свідоцтві про народження дитини та ОСОБА_22 у всіх правовстановлюючих документах) створили ситуацію, яка унеможливила нотаріальне встановлення факту родинного зв'язку між померлою ОСОБА_13 та її донькою Заявницею ОСОБА_23 .
Як наслідок, приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що унеможливило реалізацію Заявницею свого спадкового права.
Водночас, очевидно, що вказані розбіжності мають технічний характер та виникли внаслідок помилкової транслітерації, недбалого ведення облікових документів у довоєнний та пострадянський періоди, а також перекладу персональних даних з російської на українську мову в перехідний період формування незалежної української держави.
Також, як зазначив представник заявника у додаткових поясненнях, наявність розбіжностей у документах щодо імені Заявниці та розбіжностей у написанні по батькові матері Заявниці у свідоцтві про народження дитини унеможливили певним чином процес спадкування, то серед іншого, зазначені розбіжності призводять до порушення немайнових прав Заявниці на визнання її належності до сім'ї, та становлять перешкоду для реалізації інших законних прав, зокрема подальшого підтвердження родинного зв'язку у відносинах з державними органами; уникнення можливих ускладнень у разі повторного звернення за соціальними, медичними чи іншими послугами, де буде необхідна наявність підтвердження споріднення; усунення юридичної невизначеності у документах, яка може вплинути на особисту, майнову або спадкову сферу Заявниці.
Мета звернення до суду із відповідною заявою обумовлена в тому числі необхідністю забезпечення належного та узгодженого відображення персональних даних заявниці та її родинних зв'язків у правовстановлюючих документах, що має суттєве значення для реалізації як особистих, так і майнових прав у майбутньому.
Встановлення зазначеного юридичного факту необхідне ОСОБА_1 не лише для підтвердження вже існуючих прав, а й для внесення узгодженості у документообіг, уникнення майбутньої тяганини та правових колізій, пов'язаних з різним трактуванням персональних даних у процесі отримання офіційних документів чи вчинення нотаріальних дій у майбутньому.
Заявниця та її мати - родичі першого ступеню спорідненості (мати та донька), що підтверджується сукупністю документів, які, попри незначні розбіжності, дозволяють однозначно ідентифікувати їх як близьких родичів.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 7 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Таким чином, з метою недопущення порушення прав спадкоємиці ОСОБА_1 необхідно встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як між донькою та матір'ю.
Відповідно до ч.6 ст.315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті.
Проаналізував надані заявником докази, суд приходить до висновку про те, що вони є достатніми для встановлення факту родинних відносин і у суду не має сумніву, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є матір'ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Ямпіль Катеринопільського району Черкаської області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), а тому суд у відповідності до ст.315 п.1 ЦПК України встановлює факт родинних відносин між ними.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 264-268, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,
Задовольнити заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення за участі заінтересованої особи Приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Вечірко Наталія Вікторівна, Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34393423).
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як між донькою та матір'ю та встановити, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є матір'ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Ямпіль Катеринопільського району Черкаської області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складно 11.09.2025.
Суддя В. О. Луняченко