Справа № 947/35484/25
Провадження № 1-кс/947/14524/25
24.09.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, уродженка міста Одеси, громадянка України, з середньою освітою, заміжньої, ФОП, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима
якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1141 КК України,
І. Суть клопотання
22 вересня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000757 від 02.07.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 3692 КК України.
31.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 1141 КК України.
01.08.2025 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_7 стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 998 480 гривень, строком до 27.09.2025.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав письмові заперечення проти задоволення клопотання та послався на те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам КПК України, зокрема не зазначено, що процесуальні ризики не зменшилися або не з'явилися нові ризики. Визначений розмір застави є непомірним для підозрюваної, все майно родини є арештованим, процесуальні ризики є необгрунтованими. Підозрювана має міцні соціальні зв'язки, є волонтером, засновником благодійного фонду, який здійснює допомогу ЗСУ. Просив визначити розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
31.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 1141 КК України.
01.08.2025 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_7 стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 998 480 гривень, строком до 27.09.2025.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства та інших нормативно-правових актів у сфері оборони України, несуть визначену законом відповідальність з урахуванням бойового імунітету.
Додатково встановлено, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 1126-VII від 17.03.2014.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збройні сили України» № 1934-ХІІ від 06.12.1991, Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про збройні сили України» № 1934-ХІІ від 06.12.1991, Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах комплектування шляхом призову громадян на військову службу та прийняття на військову службу за контрактом.
Додатково встановлено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», 24 лютого 2022 року Указом Президента України за № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин строком на 30 діб, який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами,термін дії якого в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025,затвердженого Верховною Радою України 16 квітня 2025 року, а саме з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року, строком на 90 діб.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема, ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Також, відповідно до імперативних положень абз. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно положень абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Крім того, відповідно до положень п. 2, 24 ч. 1, ч. 7 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
- визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
- інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках;
- перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5, 7, абз. 2, 3, 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України; військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями; від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом; виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Крім того, відповідно до положень ч. 1, абз. 1 ч. 2, ч. 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності; проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом; порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
У відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу.
Також, згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Також, відповідно до імперативних положень абз. 1 ч. 1 ст. 17, абз. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, які: визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я; від проходження базової військової служби звільняються призовники: які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби.
Згідно положень п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби; у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається; до військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 251, п.п. 1 п. 252, 253 Положення «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України «Про положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України» від 10.12.2008 № 1153/2008:
- громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом;
- в особливий період військовослужбовці проходять військову службу, резервісти призиваються на військову службу, а військовозобов'язані виконують військовий обов'язок у запасі в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження військової служби в особливий період;
- у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов'язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також прийом громадян на військову службу за контрактом;
- призови на військову службу військовозобов'язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.
Відповідно до п. 1 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Відповідно до п. 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Статтею 65 Конституції України передбачено, що громадяни відбувають військову службу відповідно до закону, а відповідно до статей 1, 15 та 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, придатними для цього за станом здоров'я громадянами України чоловічої статі, яким під час особливого періоду до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старшими особами, які не досягай 60-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
Окрім цього, Указом Президента України від 24.02.2022 №°69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. ,1 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Таким чином, офіційні документи, що підтверджують тимчасову непридатність або непридатність до військової служби за станом здоров'я, можуть надавати громадянам України призовного віку, зокрема, право на відстрочку від проходження військової служби, а також звільняти від обов'язку проходити військову службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях в особливий період.
Разом з цим, відповідно до викладених вище положень законодавства України забезпечення мобілізаційної готовності є невід'ємною частиною законної діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, а отримання громадянами України призовного віку статусу тимчасово непридатного або непридатного до військової служби, всупереч встановленому законодавством порядку, які підлягають або можуть підлягати призову за мобілізацією без наявних на те правових підстав перешкоджає законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань у частині їх обов'язку з підтримання належної мобілізаційної готовності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, будучи достовірно усвідомленими про те, що з 17.03.2014 на території України діє особливий період, а з 24.02.2024 Указом Президента України оголошено проведення загальної мобілізації на території в тому числі Одеської області, а також про те, що на період дії воєнного стану на території України, з метою забезпечення обороноздатності держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України, особи призовного віку (від 18 до 60 років, придатні до військової служби) - підлягають мобілізації, проте не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, що визнані в установленому порядку тимчасово непридатними або непридатними до військової служби за станом здоров'я, розробили корупційну схему ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів та інших довідок військовозобов?язаним, що надавали б підстави отримання відстрочки від мобілізації в особливий період.
При цьому, ОСОБА_8 , будучи працевлаштованим на посаді лікаря-травматолога приватної лікарні ТОВ «Мед&Арт», код ЄДРПОУ 45287609, та відповідно достовірно обізнаним про специфіку ведення медичної документації, яка дозволяє безперешкодно пройти військово-лікарську комісію та специфіку медичних діагнозів, що відображають інформацію про настання, перебіг (розвиток) і наслідки перенесення особами захворювань у вигляді розриву медіального меніска колінного суглоба, прийняв для себе рішення, умисно, з корисливих мотивів, організовувати проведення операцій з хірургічним втручанням військовозобов'язаним особам, з метою маскування реальної відсутності вказаного захворювання, а також виготовлення медичних виписок, з недостовірними відомостями, виданих та посвідчених ТОВ «Мед&Арт», код ЄДРПОУ 45287609, з метою подальшого протиправного сприяння громадянам України в безперешкодному проходженні військово-лікарської комісії, залучивши при цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , які в свою чергу підшукували вказаних осіб, інструктували їх, отримували грошові кошти, розподіляли їх між собою та сприяли вказаним особам в проходженні ВЛК та подальшому отриманні відстрочки від мобілізації в одному з ІНФОРМАЦІЯ_2 , та таким чином всупереч установленого законодавством порядку усвідомлюючи, що зазначеними діями вони будуть перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, сприяючи вказаним особам уникнути призову під час мобілізації, ухилятись від виконання конституційного обов'язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність, передбаченого ст. 65 Конституції України, що може підірвати обороноздатність Держави.
З цією метою у ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, проте не пізніше 16.07.2025, виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, шляхом виготовлення медичних виписок, з недостовірними відомостями, виданих та посвідчених ТОВ «Мед&Арт», код ЄДРПОУ 45287609, а також проведення операцій з хірургічним втручанням військовозобов'язаним особам, які слугували маскуванням реальної відсутності будь-яких захворювань, з метою подальшого протиправного сприяння громадянам України в безперешкодному проходженні військово-лікарської комісії всупереч установленого законодавством порядку.
Так, ОСОБА_9 , усвідомлюючи вказані вище положення чинного законодавства України, підшукав військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який потребував уникнення призову під час мобілізації та під час дії воєнного стану на території України, з яким 16.07.2025 провів зустріч, в ході якої запропонував останньому спосіб ухилення від мобілізації, шляхом виготовлення недостовірних медичних документів та проведення фіктивної операції на колінному суглобі, з метою маскування реальної відсутності будь-яких захворювань, що надавали б підстави отримання відстрочки від мобілізації в особливий період, при цьому оголосивши, що вказані послуги будуть коштувати загалом 4 000 доларів США.
Надалі, ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом незаконного сприяння громадянину України ОСОБА_10 у безперешкодному проходженні військово-лікарської комісії поза межами встановленого законодавством порядку, та подальшому отримання відстрочки від мобілізації, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері основ Національної безпеки України, в період часу з 16.07.2025 по 23.07.2025, більш точні дати та час наразі слідством не встановлені, підготували медичні документи, які містили відомості про наявність неіснуючого захворювання у вигляді розриву медіального меніска колінного суглоба, організовувавши при цьому проведення фіктивної операцій з хірургічним втручанням, з метою маскування реальної відсутності вказаного захворювання, яку в свою чергу 23.07.2025 провів ОСОБА_8 спільно з іншими невстановленими особами, на території медичної клініки «OneMed center» (ТОВ «Мед&Арт» код ЄДРПОУ 45287609), за адресою: м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, за результатами якої останній виготовив медичну виписку, з внесеними заздалегідь недостовірними відомостями, посвідчену ТОВ «Мед&Арт», яку передав ОСОБА_10 , за допомогою якої останній зможе уникнути призову під час мобілізації та під час дії воєнного стану на території України.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом незаконного сприяння громадянину України ОСОБА_10 у безперешкодному проходженні військово-лікарської комісії поза межами встановленого законодавством порядку, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері основ Національної безпеки України, достовірно усвідомлюючи, що вищезазначена медична документація, складена всупереч установленому законом порядку, та те, що громадянин ОСОБА_10 фактично не мав захворювання у вигляді розриву медіального меніска колінного суглоба, а в свою чергу його наявність надасть можливість використання останнім зазначеної документації під час проходження військово-лікарської комісії, що звільнить останнього від обов'язку проходити військову службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях в особливий період. Тим самим ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, отримавши від ОСОБА_10 в період часу 16.07.2025 по 23.07.2025, більш точні дати та час наразі слідством не встановлені, загалом 4000 доларів США, завершили усі дії, направлені на створення всіх реальних умов для тимчасового уникнення призову на військову службу під час мобілізації громадянину України ОСОБА_10 , внаслідок чого перешкодили законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.
Крім того, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, стали підшукувати інших військовозобов'язаних чоловіків, продовжуючи реалізацію вищезазначеної корупційної схеми ухилення від мобілізації військовозобов?язаними в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів та інших довідок, що надавали б підстави отримання відстрочки від мобілізації в особливий період, при цьому продовжуючи реалізацію раніше виниклого злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, шляхом виготовлення медичних виписок, з недостовірними відомостями, виданих та посвідчених ТОВ «Мед&Арт», код ЄДРПОУ 45287609, а також проведення операцій з хірургічним втручанням військовозобов'язаним особам, які слугували маскуванням реальної відсутності будь-яких захворювань, з метою подальшого протиправного сприяння громадянам України в безперешкодному проходженні військово-лікарської комісії всупереч установленого законодавством порядку.
Так, ОСОБА_9 , усвідомлюючи вказані вище положення чинного законодавства України, підшукав військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який потребував уникнення призову під час мобілізації та під час дії воєнного стану на території України, з яким 26.07.2025 провів зустріч, в ході якої запропонував останньому спосіб ухилення від мобілізації, шляхом виготовлення недостовірних медичних документів та проведення фіктивної операції на колінному суглобі, з метою маскування реальної відсутності будь-яких захворювань, що надавали б підстави отримання відстрочки від мобілізації в особливий період, при цьому оголосивши, що вказані послуги будуть коштувати загалом 7 000 доларів США.
Надалі, ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом незаконного сприяння громадянину України ОСОБА_11 у безперешкодному проходженні військово-лікарської комісії поза межами встановленого законодавством порядку, та подальшому отримання відстрочки від мобілізації, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері основ Національної безпеки України, в період часу з 26.07.2025 по 30.07.2025, більш точні дати та час наразі слідством не встановлені, підготували медичні документи, які містили відомості про наявність неіснуючого захворювання у вигляді розриву медіального меніска колінного суглоба, отримавши в той же час від ОСОБА_11 частину раніше обумовлених грошових коштів, які останній 29.07.2025 в сумі 2000 доларів США передав ОСОБА_9 та 30.07.2025 в сумі 1000 доларів США передав ОСОБА_4 , за організацію проведення фіктивної операцій з хірургічним втручанням, з метою маскування реальної відсутності вказаного захворювання, яку 30.07.2025 близько 12:00 год. планував провести ОСОБА_8 спільно з іншими невстановленими особами, на території медичної клініки «OneMed center» (ТОВ «Мед&Арт» код ЄДРПОУ 45287609), за адресою: м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, однак під час підготовки до операції, вказані злочинні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб були викриті та їх протиправна діяльність припинена.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом незаконного сприяння громадянину України ОСОБА_11 у безперешкодному проходженні військово-лікарської комісії поза межами встановленого законодавством порядку, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері основ Національної безпеки України, достовірно усвідомлюючи, що вищезазначена медична документація, була б складена всупереч установленому законом порядку, та те, що громадянин ОСОБА_11 фактично не мав захворювання у вигляді розриву медіального меніска колінного суглоба, а в свою чергу його наявність надала б можливість використання останнім зазначеної документації під час проходження військово-лікарської комісії, що звільнила б останнього від обов'язку проходити військову службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях в особливий період. Тим самим ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, завершили усі дії, направлені на створення всіх реальних умов для тимчасового уникнення призову на військову службу під час мобілізації громадянину України ОСОБА_11 , внаслідок чого перешкодили законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період та при цьому їх протиправна діяльність набула системного характеру та такі дії призвели до зниження бойової готовності, обороноздатності ЗСУ та створили потенційну загрозу основам національної безпеки України в особливий період.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-повідомленнями про виявлення ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України від Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією в м. Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.07.2025, в ході якого останній пояснив, що знайомий з ОСОБА_13 протягом тривалого часу та нещодавно стало відомо, що останній став причетний до протиправної діяльності пов'язаної з незаконною видачею повісток, яка надає можливість вільно переміщуватись та фактично ухилятись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, окрім того ОСОБА_14 запропонував йому підшукати військовозобов'язаних, яким може за грошову винагороду в розмірі близько 4000 доларів США, вирішити питання з виготовлення фіктивних медичних документів, що стають підставою для оформлення в РТЦК та СП права на відстрочку від мобілізації в особливий період. Також ОСОБА_14 надав перелік та суми послуг на аркуші, в виконанні яких він готовий посприяти з відповідними медичними працівниками, в тому числі мова йшла про фіктивну операцію, тобто його знайомий лікар зробить фіктивні надрізи на колінах, нібито для демонстрації медичного втручання, підшукає рентген знімок хворої особи, яким замінить знімок особи, якій будуть виготовлятись фіктивні документи та буде наданий відповідний медичний висновок, який в подальшому в ІНФОРМАЦІЯ_2 надасть можливість отримання відстрочки;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.07.2025, в ході якого останній пояснив, що 16.07.2025 спілкувався з особою на ім'я ОСОБА_14 , яка організовує ухилення від мобілізації, в ході чого останній сказав свідку, що він не перший в такій «схемі», та повідомив, що його знайомий сімейний лікар надасть направлення до травматолога, щодо нібито хворого коліна, він в свою чергу здійснить огляд, також зауваживши, що це «наш» травматолог, якому все буде проплачено, він в свою чергу дасть направлення на МРТ на дослідження коліна, рентген суглобів, після чого на знімку «знайдуть дуже серйозні проблеми з коліном», після цього знову потрібно буде йти до травматолога та потім на операцію, хвилюватись не потрібно так як там з його слів «всі наші люди та все налагоджено», тому й такі суми, після цього буде операція, зроблять невеликі надрізи, щоб залишились шви. ОСОБА_14 сказав при цьому, що в фізичному плані нічого не загрожує та все буде добре, також пояснив, що в послідуючому будуть підготовлені медичні документи, які нададуть змогу в подальшому отримати відстрочку, тобто уникнути мобілізації на 2 місяці та в той же час стануть в подальшому підставою для отримання інвалідності, тобто пояснив, що наразі це тимчасовий захід, який є 70% на шляху, що надасть потім змогу взагалі отримати відстрочку по інвалідності, крім того зауважив, що проблеми з розшуком в ТЦК він також вирішить, в ході бесіди ОСОБА_14 також сказав, що загалом загальна вартість буде коштувати 4000 доларів США;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.07.2025, в ході якого останній пояснив, що особа на ім'я ОСОБА_14 , повідомив його, що для того, щоб отримати відстрочку від мобілізації та у подальшому «списатися» необхідно виконати ряд заходів, до числа яких належать наступні: змінити сімейного лікаря, на того якого він скаже, в даному випадку це був сімейний лікар на прізвище ОСОБА_15 ; зробити комп'ютерну томограму у медичному центрі за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 76; здати аналізи (кров) для визначення групи та загальний аналіз крові. Вказані послуги ОСОБА_14 оцінив в 7 тис. доларів США, при цьому в цю суму входить проходження лікарів, аналізи та безпосередньо списання, в суботу 26.07.2025 за домовленістю з останнім зустрілись з ним за адресою: АДРЕСА_3 , і обговорили всі умови, а також свідок передав йому 1 тис. доларів США, після цього направився до медичного центу за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 76, назва МРТ-центру «ФАРАДЕЙ», куди приїхавши там очікував ОСОБА_14 та жінка на ім'я ОСОБА_16 , в ході бесіди з ними, вони повідомили обставини та хронологію дій направлену на отримання відстрочки, розповіли, що має зробити ряд обстежень, а після цього зроблять фіктивну операцію, а саме: надріз в районі колінного суглоба, при цьому заспокоювали, що все буде добре, в ході подальших зустрічей свідок передав ОСОБА_14 3000 доларів США та вже 30.07.2025 передав ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 1000 доларів США безпосередньо за операцію, перед якою лікар проінструктував зазначивши, що нібито мав скарги на біль в колінному суглобі, і на протязі двох років займався самолікуванням, після цього його затримали;
-протоколами обшуків від 30.07.2025, за результатами проведення комплексу яких вилучені грошові кошти у ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які були предметом безпосереднього посягання, медична документація, з внесеними недостовірними відомостями, щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (осіб, залучених до конфіденційного співробітництва), а також інших пацієнтів, які мають ідентичні діагнози та ймовірно можуть бути військовозобов'язаними, що намагаються уникнути мобілізації;
-протоколами затримання осіб в порядку ст. 208 КПК України від 30.07.2025, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення;
-результатами проведення комплексу негласних слідчих розшукових дій у кримінальному провадженні;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких умисних проти основ національної безпеки - ч. 1 ст. 1141 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України.
Крім того, підозрювана не обмежена у виїзду за кордон під час воєнного стану.
Слідчий суддя звертає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину та у разі визнання його винним за ч. 1 ст. 1141 КК України до нього неможливе буде застосування звільнення від реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
Наявність міцних соціальних зв'язків суттєво не знижують встановлений ризик.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні певні ресурси для перебування за кордоном, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Зазначений ризик наразі суттєво не зменшився.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.9. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.10. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального злочину проти основ національної безпеки, враховуючи відомості про майновий стан підозрюваного та його родини, а також високий ступінь встановлених процесуальних ризиків, їх певного зменшення, на переконання слідчого судді, застава в сумі 600 розмірів прожиткового мінімуму буде здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3.12. Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
За таких обставин клопотання слідчого з врахуванням розміру застави слід задовольнити частково.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 30 жовтня 2025 року включно, із триманням останньої в державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави в розмірі 600 (шестисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 816 800 грн. та у разі її внесення покласти на неї процесуальні обов'язкі, які визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1