23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 990SCCV/92/25
провадження № 61-230вп25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю.
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шрамко Ірини Сергіївни, про визначення підсудності заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування,
У вересні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шрамко І. С., про визначення підсудності заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування.
В обґрунтування поданої заяви заявник, посилаючись на положення частини другої статті 316 ЦПК України, вказує, що він не має постійного місця проживання та реєстрації в Україні, оскільки ним 15 березня 2021 року оформлено виїзд на постійне місце проживання до Князівства Монако, що підтверджується відміткою у паспорті.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що на підставі зазначеної норми процесуального права Верховний Суд визначає підсудність справ про встановлення факту, що має юридичне значення, виключно за заявою громадянина України, який проживає за її межами.
До клопотання додано, зокрема копію паспорта громадянина України на сторінці 13 якого міститься відмітка «оформлено виїзд на постійне проживання Монако 15.03.2021 ».
Проте, наведені обставини, а саме оформлення виїзду на постійне місце проживання до іншої країни свідчить лише про оформлення такого виїзду, в цьому випадку з України до Князівства Монако, тобто вказане не дає підстави для безумовного висновку щодо фактичного проживання ОСОБА_1 на території Князівства Монако, оскільки жодних доказів на підтвердження цього заявником не надано, як то договір оренди житла, дозвіл на постійне місце проживання із зазначенням адреси проживання, тощо.
З огляду на зазначене, підстави для застосування положень частини другої статті 316 ЦПК України відсутні.
Керуючись статтею 316 ЦПК України, Верховний Суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шрамко Ірини Сергіївни, про визначення підсудності заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара