23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 523/17260/17
провадження № 61-10394ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності,
встановив:
11 серпня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Зозулянський Д. О. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2025 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 серпня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Зозулянський Д. О. надіслав до Верховного Суду доказ сплати судового збору, доказинадсилання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, а також заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
У поданій заяві адвокат Зозулянський Д. О. вказує, що належним чином засвідчену копію повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник до цього часу не отримали. Зазначає, що в матеріалах справи відсутня відмітка чи розписка про отримання позивачем копії такої постанови.
Проте зазначені представником заявника обставини не свідчать про недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України. Із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо однозначно встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення.
В ухвалі Верховного Суду від 21 серпня 2025 року було зазначено про необхідність наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів, зокрема, довідки апеляційного суду щодо надіслання апеляційним судом на виконання вимог статті 272 ЦПК України на адресу ОСОБА_1 чи її представника копії повного тексту постанови Одеського апеляційного суду від 25 червня 2025 року та щодо отримання/неотримання ними копії такої постанови. Проте вказана вимога ухвали суду касаційної інстанції від 21 серпня 2025 року виконана не була.
Згідно з положеннями частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
З урахуванням наведеного, оскільки недоліки касаційної скарги з огляду на вимоги ухвали Верховного Суду від 21 серпня 2025 року в повному обсязі не усунуті, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтям 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2025 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов