23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 361/1159/24
провадження № 61-10124ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання наказу про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про визнання наказу про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «Українська залізниця» від 12 грудня 2023 року № 2352/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту та контролю на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з 13 грудня 2023 року.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 грудня 2023 року по 03 липня 2025 року в сумі 966 405, 84 грн.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у сумі 27 188, 12 грн.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000, 00 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2025 року стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогув суді першої інстанціїу сумі 5 000,00 грн.
03 серпня 2025 рокузасобами поштового зв'язку до Верховного Суду надіслана касаційна скарга АТ «Українська залізниця» на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 серпня 2025 року заявником надіслано до суду касаційної інстанції доказ доплати судового збору за подання касаційної скарги.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявникзазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року в справі № 727/3144/22, від 05 липня 2023 року в справі № 904/8884/21, від 11 липня 2023 року в справі № 489/6509/21, від 17 серпня 2023 року в справі № 522/6347/22, від 21 грудня 2023 року в справі № 683/2680/22, від 05 червня 2024 року в справі № 758/10320/22, від 14 серпня 2024 року в справі № 537/3556/22, від 27 серпня 2024 року в справі № 336/907/23, від 25 червня 2025 року в справі № 761/21247/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, заявник обґрунтовує випадок, передбачений підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
На думку колегії суддів, аргументи касаційної скарги свідчать про наявність випадку, передбаченого підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, з огляду на що рішення в цій справі підлягають касаційному оскарженню.
Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Також заявника, посилаючись на частину другу статті 445 ЦПК України, просить суд до закінчення перегляду справи в касаційному порядку зупинити виконання постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 грудня 2023 року по 03 липня 2025 року в сумі 966 405, 84 грн.
Вказує, що у разі скасування Верховним Судом постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року АТ «Українська залізниця» не зможе повернути сплачений на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року, оскільки заявником не наведено достатньо обґрунтованих мотивів та не надано жодних доказів, за наявності яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення, зокрема, не надано доказів на підтвердження відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, а доводи заяви зводяться лише до ймовірності настання негативних наслідків.
Верховний Суд звертає увагу на те, що оскарження судового рішення в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати з Броварського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 361/1159/24 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання наказу про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У задоволенні заяви акціонерного товариства «Українська залізниця» про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко