19 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 755/11381/23
провадження № 61-6966ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року (повний текст постанови складено 21 березня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю,
01 червня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази поважності причин його пропуску, вказати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Зокрема, заявник зазначав, що повний текст судового рішення отримано представником скаржника 02 травня 2025 року, що підтверджується відповідним записом на штампі про їх виготовлення з АСДС та даті засвідчення відповідальною особою. Доказом отримання повного тексту судових рішень є відмітка на паперовій копії рішення з датою засвідчення та печаткою. На підтвердження вказаних обставин надано заява про видачу копії судового рішення, завірена копія оскаржуваного судового рішення.
На виконання ухвали Верховного Суду від 03 червня 2025 року ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, а саме: уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. У клопотанні ОСОБА_1 повторно зазначає, що повний текст судового рішення отримано представником скаржника 02 травня 2025 року, що підтверджується відповідним записом на штампі про їх виготовлення з АСДС та даті засвідчення відповідальною особою. Крім того, зазначає, що відповідно до відповіді, отриманої з Київського апеляційного суду, в АСДС «Апеляція» відсутня інформація щодо направлення на поштову адресу ОСОБА_1 копії постанови апеляційного суду від 19 березня 2025 року в паперовому вигляді. На підтвердження вказаних обставин надано копію відповіді Київського апеляційного суду від 08 серпня 2025 року № 06.2-01/1189/2025.
Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів отримання повного тексту судового рішення представником 02 травня 2025 року(довідка суду, тощо).
Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Разом з тим, ухвала Верховного Суду від 03 червня 2025 року не виконана, а саме не надано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень і докази поважності причин його пропуску та не вказано щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз клопотання ОСОБА_1 свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.
На підставі наведеного, керуючись статтями 127, 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 20 жовтня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар