23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 532/2139/21
провадження № 61-9004ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, скасування рішення про державну реєстрацію, вилучення запису про право власності та
У липні 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
11 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявниці залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, та надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснено, якщо в зазначений строк заявниця не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
26 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги.
Однак недоліки касаційної скарги в повному обсязі не усунуто.
Заявницею подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій вона зазначає, що оскаржувану постанову апеляційного суду не отримувала, провадження за її апеляційною скаргою не відкривалося протягом року, у зв'язку з чим вона двічі направляла заяву про повторний автоматизований розподіл справи. 08 липня 2025 року звернулася до апеляційного суду та дізналася, що її апеляційну скаргу розглянуто 19 травня 2025 року, а постанову потрібно очікувати поштою.
Статтею 390 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що дати складення повного тексту постанови Полтавського апеляційного суду
від 19 травня 2025 року в ній не зазначено. Забезпечено надання загального доступу - 26 травня 2025 року.
Отже, строк на оскарження постанови Полтавського апеляційного суду
від 19 травня 2025 року розпочався для заявниці 20 травня 2025 року та закінчився 18 червня 2025 року.
Встановлено, що ОСОБА_1 не була присутньою в судовому засіданні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
З матеріалів касаційного оскарження неможливо встановити, що суд апеляційної інстанції не вручав заявниці копію оскаржуваного рішення та нею не отримано копію оскаржуваного рішення раніше в інший спосіб. Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України, не надано.
Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового/електронного зв'язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявницею до суду касаційної інстанції, зокрема у вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли заявниці направлена та вручена копія оскаржуваного судового рішення разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
ОСОБА_1 необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження заявниці встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновленнята надати докази на їх підтвердження.
Якщо у зазначений строк заявниця не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 11 серпня 2025 року, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік