17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 756/7148/24
провадження № 61-325св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянувши питання про зупинення касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлення зазначеного факту необхідне заявнику для реалізації права на відстрочку від призову/мобілізації на військову службу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 відмовлено.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заявника про встановлення факту самостійного виховання і утримання батьком дитини без участі матері не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні статей 293, 315 ЦПК України. З такими висновками погодився і апеляційний суд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 січня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 16 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
04 лютого 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2025 року призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Суди залишили поза увагою пункт 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та постанову Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в яких чітко визначений перелік документів, що подається на розгляд для вирішення питання щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, серед яких є рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.
Отже, підтвердження факту самостійного виховання дитини відбувається лише шляхом ухвалення рішення про встановлення такого факту в порядку окремого провадження, іншого способу встановити вказаний факт процесуальне законодавство не містить.
Апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, помилково послався на практику Верховного Суду, яка сформувалась до внесення змін до Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Просив відступити від практики Верховного Суду щодо порядку розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення в частині встановлення факту виховання дитини батьком з урахуванням внесених змін до законодавства України вказаних вище.
Метою звернення до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком заявник зазначив необхідність встановлення цього факту для подальшого звернення для оформлення відстрочки від мобілізації.
Позиція інших учасників справи
Заінтересована особа не скористалась своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу у строки, що визначені в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Мотиви якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2025 року справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради, Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, ІНФОРМАЦІЯ_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу
статті 403 ЦПК України, колегія суддів вважала, що необхідно відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: від 11 грудня 2024 року у справі № 153/247/24, провадження № 61-6573св24, від 18 грудня 2024 року у справі № 352/1658/23, провадження № 61-14285св23.
У справі, яка переглядається Верховним Судом, спірне процесуальне питання стосується юрисдикційності (належності до сфери судового розгляду) заяв про встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка його потребує за своїм станом здоров'я.
Передача справи на розгляд Об'єднаної палати дозволить забезпечити єдність судової практики.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у складах колегій суддів різних судових палат при вирішенні зазначеного процесуального питання дійшов протилежних висновків, які потребують узгодження.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2025 року справу прийнято до розгляду Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Справа № 756/7148/24 (провадження № 61-325св25), яка переглядається, і справа № 214/3475/24 (провадження № 61-15969сво24), яка знаходиться на розгляді Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, стосуються справ окремого провадження, а саме встановлення фактів, що мають юридичне значення (Глава 6 Розділу IV ЦПК України), алгоритм розгляду яких є подібний, і в яких, по суті, вирішуються подібні процесуальні питання.
Виходячи з практики оцінки подібності правовідносин, зокрема правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв встановлення відповідної подібності, викладених у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, Верховний Суд дійшов висновку про подібність правовідносин у цій справі та справі № 214/3475/24
(провадження № 61-15969сво24).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 756/7148/24 (провадження № 61-325св25) до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 214/3475/24 (провадження № 61-15969сво24).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 756/7148/24
(провадження № 61-325св25) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва
від 17 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 214/3475/24 (провадження № 61-15969сво24).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
О. М. Ситнік