Справа 133/40/25
24.09.2025 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі судді Гуменюка О.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ - 40075815, в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ - 41149437, про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -
До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшла на розгляд дана заява.
Заявник просить суд видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі12991,08 грн, та понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 302,80 грн.
Вивчивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 163 ЦПК України встановлено форму та зміст заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до ч. 8 ст. 62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Верховний Суд неодноразово вказував про те, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридично особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган влади уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Беручи до уваги, викладені вище норми цивільного процесуального закону, суд приходить до висновку, що повноваження представника, який підписує заяву про видачу судового наказу, повинні бути підтверджені згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України в порядку самопредставництва або адвокатом.
Судом встановлено, що на підтвердження повноважень представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвоката Мерженко Тетяни Петрівни до заяви про видачу судового наказу долучено копію ордера, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №УЗ/ЦБМЕС-4ю від 26.12.2022. Проте до заяви не долучено копію даного договору, що не дає можливості суду встановити хто його підписав від імені заявника, а також не долучено доказів, що ця особа має право діяти від імені заявника, укладаючи такі договори.
Крім того, до заяви не долучено документи, що підтверджують процесуальну дієздатність заявника та уповноважених ним осіб, зокрема статуту Товариства, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи те, що заява про видачу судового наказу підписана та подана представником заявника, повноваження якого не підтверджені належними документами, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Крім того, відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК України. За правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.
У заяві про видачу судового наказу, вказано місце проживання боржника - АДРЕСА_1 .
Однак, відповідно до інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області №ЕП-1799/25 від 04.07.2025 заначено, що зареєстроване місце проживання боржника по Вінницькій області не значиться .
Положеннями ч. 9 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи.
На підставі викладено, суд вважає, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 160-163, 165, 167, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця», ЄДРПОУ - 40075815, в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ - 41149437, у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Олександр ГУМЕНЮК
24.09.2025