23 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3027/24 (910/17109/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Картере В. І.Погребняка В. Я.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025
у справі № 910/3027/24 (910/17109/20)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «-Сервіс Тех-»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані»
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
у межах справи № 910/3027/24
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»
про визнання банкрутом
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/3027/24 за заявою ОСОБА_1 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», боржник) на стадії розпорядження майном боржника.
У межах цієї справи господарським судом у порядку вимог статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства розглядається спір за позовом ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «-Сервіс Тех-» (далі - ТОВ «-Сервіс Тех-», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані» (далі - ТОВ «Гансо Компані», відповідач-2) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (Договору оренди майнового комплексу №ІП-28 від 11.06.2020).
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17109/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 зупинено провадження у справі № 910/17109/20 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій господарській справі № 910/17954/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 поновлено провадження у справі № 910/17109/20, призначено підготовче засідання у справі на 24.02.2025.
Водночас ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 справу №910/17109/20 за позовом ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ТОВ «-Сервіс Тех-» та ТОВ «Гансо Компані» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/3027/24 про банкрутство ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 прийнято справу №910/3027/24 (910/17109/20) до розгляду в межах справи № 910/3027/24 та ухвалено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження; розгляд справи призначено на 26.05.25 о 10:00.
Разом з тим попередньо (16.05.2025) до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про об'єднання в одне провадження справи № 910/3027/24(910/17109/20) та справи № 910/3027/24 (910/1241/25) за позовом ТОВ «-Сервіс Тех-» до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про стягнення 36 125 568,00 грн, що також розглядається у межах справи про банкрутство боржника та перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва.
У судовому засіданні 26.05.2025 у справі № 910/3027/24 (910/17109/20) протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про об'єднання справ в одне провадження.
Не погодившись з прийнятою протокольною ухвалою, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» оскаржило її в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою від 23.06.2025 у справі № 910/3027/24 (910/17109/20) Північний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на ухвалу (протокольну) Господарського суду міста Києва від 26.05.2025.
Зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував поданням апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, що є підставою для повернення такої скарги у порядку вимог пункту4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Позивач (ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/3027/24 (910/17109/20) скасувати та повернути справу до розгляду суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться до порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права через неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи. Такими обставинами, на думку скаржника, є те, що ухвала суду, яка не зазначена у переліку ухвал, викладеному в частині першій статті 255 ГПК України, може бути оскаржена окремо від рішення суду, якщо цього вимагає забезпечення права особи на судовий захист.
Скаржник переконує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц.
За змістом наведених у касаційній скарзі доводів скаржник також покликається на правові висновки об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, викладені у постановах від 18.04.2018 у справі № 296/2944/16-ц та від 06.03.2019 у справі № 756/671/16-ц.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Відповідач-1 (ТОВ «-Сервіс Тех-») подав відзив, у якому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.
Касаційне провадження
14.07.2025 до касаційного суду надійшла касаційна скарга позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.
У зв'язку з відпусткою суддів Жукова С.В. та Картере В.І., 01.08.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду не визначено склад колегії суддів через нестачу потрібної кількості суддів для розподілу справи.
05.08.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.
Ухвалою від 05.08.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/3027/24 (910/17109/20) та ухвалив здійснити її перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2025 № 2518/0/6-25 суддя Огороднік К.М. перебував у відпустці з 29.08.2025 по 12.09.2025.
У зв'язку з відпусткою судді Жукова С. В., автоматизованою системою документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, згідно з протоколом якого від 17.09.2025 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. (головуючий), Картере В. І., Погребняк В. Я.
З наведених підстав, перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку здійснено у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій і забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Здійснивши у письмовому провадженні розгляд касаційної скарги та перевіривши дотримання апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, з таких підстав.
Об'єктом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги як такої, що подана на ухвалу місцевого господарського суду, що не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Згідно з матеріалами справи та встановленими апеляційним судом обставинами ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» подало апеляційну скаргу на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 про відмову у задоволенні заяви позивача про об'єднання справ в одне провадження.
До основних засад судочинства належить, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
У Рішенні від 17.03.2020 № 5-р/2020 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що право на апеляційний перегляд справи, визначене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті. Водночас цей конституційний припис не позбавив законодавця повноваження передбачити можливість апеляційного оскарження будь-якого рішення, що його ухвалює суд під час розгляду справи, але не вирішує її по суті, або встановити обмеження чи заборону на оскарження в апеляційному порядку окремих процесуальних судових рішень, якими справа не вирішується по суті. Встановлені обмеження або заборона на оскарження в апеляційному порядку окремих процесуальних судових рішень, якими справа не вирішується по суті, не можуть бути свавільними, а мають застосовуватися з легітимною метою, бути домірними (пропорційними) та обґрунтованими, не повинні порушувати сутність конституційного права особи на судовий захист.
Водночас у частині другій статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Частиною першою статті 255 ГПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, а саме: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження; 36) про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення; 37) про прийняття або відмову у прийнятті звіту боржника про виконання судового рішення.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина третя статті 255 ГПК України).
Зважаючи на зазначені норми та те, що оскаржувана в апеляційному порядку протокольна ухвала суду першої інстанції від 26.05.2025 про відмову у задоволенні заяви позивача про об'єднання справ в одне провадження не входить до визначеного частиною першою статті 255 ГПК України переліку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що така ухвала не може бути оскаржена окремо від відповідного рішення суду.
Колегія суддів касаційного суду також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц, досліджуючи питання щодо апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції, які не зазначені в переліку, викладеному в частині першій статті 255 ГПК, погодилась зі сформованим при застосуванні норм процесуального права підходом щодо права на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції, в основу якого покладена ідея неодмінності дотримання конституційного права особи на судовий захист.
У контексті наведеного Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі № 296/2944/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 752/1016/17, від 06.03.2019 у справі № 756/671/16-ц, та зазначила таке:
"24. Суть цього підходу полягає в такому:
1) ухвали, вказівка про можливість оскарження яких прямо зазначена в частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), є самостійними об'єктами апеляційного оскарження;
2) заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України, статті 255 ГПК України);
3) ухвали суду, які залежно від їх змісту та стадії процесу не можуть бути оскаржені шляхом включення заперечень до рішення суду, можуть бути оскаржені окремо від рішення, якщо це зумовлено потребою судового захисту процесуальних прав та інтересів особи.
25. Тож ухвала суду, яка не зазначена у переліку ухвал, викладеному в частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), може бути оскаржена окремо від рішення суду, якщо цього вимагає забезпечення права особи на судовий захист.
26. Велика Палата Верховного Суду з такими висновками погоджується та констатує, що з урахуванням основних засад судочинства й необхідності забезпечення права на апеляційний перегляд будь-яка ухвала суду першої інстанції підлягає апеляційному оскарженню або самостійно, або разом із рішенням суду по суті спору.
27. Наведене узгоджується з пунктом "d" статті 3 Рекомендації R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 07 лютого 1995 року на забезпечення того, щоб суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, держави мають відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі.
28. Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що законодавець цілеспрямовано обмежив коло процесуальних питань, результат вирішення яких - ухвали суду - підлягають самостійному апеляційному оскарженню, з огляду на пріоритетність вирішення тих чи інших процесуальних питань. Надання учасникам судового процесу права на апеляційне оскарження всіх ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду незалежно від їх процесуальної суті і значення стало б передумовою для зловживання учасниками справи процесуальними правами та безпідставного затягування розгляду справи, що не відповідало б основним завданням судочинства.
29. Водночас, на переконання Великої Палати Верховного Суду, наведений у частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України) перелік судових рішень не є вичерпним: Ухвала, зазначена в цій нормі процесуального права, безумовно може бути оскаржена в апеляційному порядку; за відсутності ухвали в зазначеному переліку встановленню та оцінці судом підлягає те, чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню в справі та/або чи може вона бути оскаржена разом із рішенням суду (тобто чи є в особи, яка подає апеляційну скаргу, можливість поновити свої права в інший спосіб).
30. Тлумачення частини другої статті 352 ЦПК України (статті 254 ГПК України), за яким ухвали підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду лише в разі їх зазначення в переліку, наведеному в частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), є звужувальним; таким, що не враховує випадки, за яких ухвали постановлені вже після ухвалення рішення суду по суті спору або особа з інших причин не має можливості відновити свої права без оскарження ухвали місцевого суду в апеляційному порядку".
Отже, згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц, для правильної оцінки ухвали місцевого суду як такої, що підлягає або не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, потрібно встановити, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі та/або чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду".
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що позивачем в апеляційному порядку фактично оскаржено ухвалу (про відмову у задоволенні заяви про об'єднання справ в одне провадження), яка спрямована на забезпечення судового процесу, якою не вирішується спір та яка не визначає майнові права та обов'язки учасників провадження у справі.
При цьому матеріалами справи підтверджено, що зазначена оскаржувана ухвала постановлена до ухвалення рішення місцевого господарського суду по суті спору, що не позбавляє скаржника можливості у подальшому включити заперечення на таку ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду.
Крім того, скаржником не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено, що оскаржена ухвала (про відмову у задоволенні заяви про об'єднання справ в одне провадження) може перешкодити подальшому провадженню у справі.
Наведене свідчить, що здійснене апеляційним господарським судом правозастосування положень статей 254, 255 ГПК України не суперечить викладеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, що спростовує протилежні помилкові доводи скаржника.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувана протокольна ухвала місцевого господарського суду є ухвалою з процесуального (процедурного) питання, пов'язаного з рухом справи, та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від відповідного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З огляду на подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, Північний апеляційний господарський суд правомірно постановив ухвалу про повернення заявнику апеляційної скарги з доданими до неї документами на підставі приписів пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України.
Таким чином, оскаржувана ухвала від 23.06.2025 постановлена у відповідності до норм чинного законодавства, а доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права колегія суддів відхиляє з підстав їх необґрунтованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржуване судове рішення, Верховний Суд не встановив порушення чи невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваної у цій справі ухвали суду апеляційної інстанції без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/3027/24 (910/17109/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк