18.09.2025 Справа № 914/971/25
за заявою Комунального підприємства “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради про відстрочення виконання рішення у справі № 914/971/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м.Київ
до відповідача: Комунальне підприємство “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради, м.Шептицький Львівської області
про: стягнення 63128321,49 грн за договором №5678-ТКЕ(23)-21від 19.09.2023.
Суддя Ділай У.І.
Секретар Ю.І.Кохановська
За участі представників:
Від заявника(відповідача): Конопліцький І.В.-представник;
Від стягувача(позивача): Дмуховський С.М.-директор.
08.09.2025 до господарського суду Львівської області надійшла заява(вх.№3728/25) Комунального підприємства “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради заява про відстрочку виконання рішення.
Ухвалою від 09.09.2025 заяву прийнято судом та призначено до розгляду на 18.09.2025 о 12:00 год.
В судове засідання представник заявника з'явився, надав пояснення щодо поданої заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду у справі №914/971/25 від 24.07.2025, просив її задоволити.
Представник стягувача в судове засідання з'явився, проти задоволення заяви заперечив.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/971/25 від 24.07.2025 частково задоволено позовні вимоги ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», яким стягнуто з Комунального підприємства “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради на користь позивача 31 573 977,20 грн заборгованості та 378 887,73 грн судового збору. В частині стягнення 6 536 247,86 грн основного боргу провадження у справі закрито. Повернуто ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» з державного бюджету України 300 217,16 грн судового збору.
03.09.2025 на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2025 видано наказ.
08.09.2025 боржник звернувся до суду з заявою (вх№3728/25 від 08.09.2025), в якій просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2025 у справі №914/971/25 до 01.01.2026.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає таке.
Держава та органи місцевого самоврядування, обмеживши підприємство у встановленні економічно обґрунтованих тарифів, взяли на себе зобов'язання щодо компенсації різниці в тарифах, однак ці зобов'язання не були виконані належним чином. Як наслідок - підприємство не мало фінансової можливості здійснювати своєчасні розрахунки за природний газ, що стало прямою причиною виникнення та накопичення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Внаслідок різниці в тарифах, по Договору постачання природного газу №5678-ТКЕ(23)-21 від 19.09.2023 р. у Комунального підприємства «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» виникла заборгованість у розмірі 31 573 977,20 грн., проте якби вказана заборгованість з різниці в тарифах була належно компенсована Комунальному підприємству «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради, то заборгованість по договору перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» була б погашена.
У зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам», комунальне підприємство «Червоноградтеплокомуненерго» (з 29.04.2025 р. Комунальне підприємство «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради) зобов'язане дотримуватись спеціального порядку здійснення розрахунків, встановленого державою.
Відповідно до механізму, передбаченого зазначеною постановою, підприємством відкрито небюджетний рахунок в органах Державної казначейської служби України. Усі кошти, що надходять на цей рахунок, підлягають автоматичному розподілу у визначених пропорціях, а саме: 65% на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» як гарантований платіж за поставлений природний газ; 35% на користь самого теплопостачального підприємства виключно для забезпечення його господарської діяльності, включаючи виплату заробітної плати, сплату податків, оплату електроенергії, виконання ремонтних робіт тощо.
Окрім того з 25.07.2025 р. по 05.09.2025 р. (включно), після винесення рішення суду у справі №914/971/25 Комунальним підприємством «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» перераховано 1 036 847,21 грн.
Накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках підприємства, включаючи спеціально відкритий рахунок у Казначействі, в рамках примусового виконання рішення суду призведе до критичних наслідків. Зокрема, це унеможливить функціонування визначеного урядом механізму розподілу коштів і фактично заблокує розрахунки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Трейдинг» відповідно до чинних договорів.
У разі арешту рахунків усі кошти, що надходитимуть на рахунки Комунального підприємства «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради, спрямовуватимуться виключно на погашення заборгованості в межах виконавчого провадження. Такий порядок розподілу не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №812 та суперечить принципу покладених державою спеціальних обов'язків. Це, у свою чергу, створює ризик повного припинення розрахунків з державним постачальником газу, порушення умов чинних контрактів і зобов'язань, а також загрожує зривом підготовки до опалювального сезону. Крім того, відповідно до вказаної постанови, без забезпечення належного розподілу коштів держава не гарантує підприємству безперебійного постачання природного газу, що ставить під реальну загрозу забезпечення тепловою енергією житлового фонду, об'єктів критичної інфраструктури, бюджетних установ, лікарень, шкіл, дитячих садків тощо.
Таким чином, примусове виконання рішення суду без відстрочення створює системну загрозу порушення публічних інтересів, передбачених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, та нівелює механізм забезпечення стабільної роботи комунального підприємства в сфері теплопостачання.
Комунальне підприємство «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради має особливий статус для м.Шептицький, м. Соснівка та смт. Гірник оскільки є основним джерелом теплопостачання в м.Шептицький, м. Соснівка та смт.Гірник та обслуговує: 5235 споживачів за категорією "населення", що споживають послуги з постачання теплової енергії; 35 споживачів за категорією "інші"; 113 споживачів за категорією "бюджет". Комунальне підприємство «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради надає послуги з теплопостачання до 333 житлових будинків, 11 об'єктів соціальної сфери, з яких: 13 дошкільні заклади; 14 школи; 11 інші учбові заклади; 3 лікарні; 1 лікувальний заклад.
Невідкладне вжиття до Комунального підприємства «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради заходів примусового виконання судового рішення зі сторони органів державної виконавчої служби (зокрема, звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника), зупинення видаткових операцій по банківських рахунках Комунального підприємства «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради неминуче призведе до неможливості виробництва теплової енергії та її постачання, а також, як наслідок, м.Шептицький, м.Соснівка та смт. Гірник залишиться без надання послуг з постачання теплової енергії, що є неприпустимим на фоні зростання соціально-політичної напруги у суспільстві та ситуації в країні
Згідно зі Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2025 та Звітом про фінансові результати (Звітом про сукупний дохід) станом на 2024, підприємство завершило звітний період зі збитками, що свідчить про відсутність прибутку та фінансових ресурсів для здійснення розрахунків за зобов'язаннями. Зокрема, фінансовий результат є від'ємним, що підтверджує нестачу обігових коштів для покриття поточних витрат, включаючи оплату за послуги з розподілу природного газу. Крім того, аналіз Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31 березня 2025 року та Балансу (Звіту про фінансовий стан) також демонструє складну фінансово-економічну ситуацію підприємства.
Як зазначив в судовому засіданні представник заявника, з 01.01.2026 поновлюється дія абз. 9 ч. 1 ст. 4 Закону України № 1730-VIII, відповідно до якої Кабінет Міністрів України матиме обов'язок ухвалити нормативно-правові акти для реалізації механізму взаєморозрахунків між теплопостачальними організаціями та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», що забезпечить можливість отримання компенсації заборгованості з різниці в тарифах. Відтак, лише у разі відстрочення виконання судового рішення до 01 01.01.2026 підприємство зможе акумулювати достатній обсяг коштів для виконання судового рішення, зокрема після отримання доходів у опалювальний період і компенсацій від держави.
Крім того, незважаючи на відстрочення, боржник і далі частково погашатиме борг перед позивачем згідно механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам».
Представник стягувача в судовому засіданні зазначив, що йому відомо про складну фінансову ситуацію відповідача, однак проти відстрочення виконання рішення заперечив, повідомив що на дату судового засідання наказ про стягнення з відповідача заборгованості до виконання не пред'являвся.
При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як випливає з аналізу вищенаведеної правової норми підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
У пункті 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Нормами Господарського процесуального кодексу України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.
Обґрунтовуючи подану до суду заяву, заявник (боржник) вказує на те, що він є комунальним підприємством, яке постачає теплову енергію до м.Шептицький, с.Соснівка та смт. Гірник, обслуговує 5235 споживачів за категорією «населення», 35 споживачів за категорією «інші», 113 споживачів за категорією «бюджет». Наявна заборгованість перед позивачем виникла у зв'язку із різницею тарифах, що для підприємства є економічно необгрунтованими та різницю в яких має відшкодувати держава. Через відсутність механізму компенсації таких тарифів на даний час у підприємства відсутня можливість повністю сплатити заборгованість, однак така заборгованість регулярно погашується частково, і буде погашатись навіть у разі задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду. При цьому заявник зазначає, у разі відстрочення виконання судового рішення до 01 01.01.2026 підприємство зможе акумулювати достатній обсяг коштів для виконання судового рішення, зокрема після отримання доходів у опалювальний період і компенсацій від держави.
У випадку ж відкриття виконавчого провадження та арешту коштів заявника, що може привести до створить ризик повного припинення розрахунків з державним постачальником, порушення умов чинних контрактів і зобов'язань та загрожує зривом підготовки до опалювального сезону.
За таких обставин, заявник (боржник) просить суд відстрочити виконання судового рішення у справі до 01.01.2026.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставинсправи в їх сукупності, керуючись законом.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим.
На підтвердження наявності обставин, які ускладнюють сплату заборгованості перед позивачем відповідач представив суду: виписку з рахунку за період 24.07.2025-05.09.2025 за Договором постачання природного газу 5678-ТКЕ(23)-21 від 19.09.2023; баланс (Звіт про фінансовий стан) 31 грудня 2024; баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 березня 2025; звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2024; звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за I Квартал 2025; структуру тарифів на постачання теплової енергії КП Червоноградської міської ради «Червоноградтеплокомуненерго», затверджених рішенням ВК Червоноградської міської ради №205 від 24.09.2024; протоколи засідань Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 22.12.2022, від 30.12.2022, 23.03.202, 11.05.2023, 11.08.2023, 10.11.2023, 19.03.2024, 21.05.2024, 22.08.2024, 21.11.2024, 19.03.2025, 15.05.2025.
Як вбачається з матеріалів заяви, за період з 25.07.2025 по 05.09.2025(включно), вже після винесення рішення суду у справі №914/971/25 Комунальним підприємством «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» перераховано 1 036 847,21 грн.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 справа № 914/1663/23.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Згідно правових висновків наведених Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд зазначає, що обов'язок з доведення наявності обставин, які є підставами для розстрочення виконання рішення суду, покладається на заявника.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Заслухавши доводи та заперечення сторін щодо відстрочення виконання рішення суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що зазначені в заяві обставини є такими, що відповідають визначеним в ст.331 ГПК України обставинам, при яких надається розстрочка (відстрочка) виконання рішення. Отже, відповідачем доведено, що вони ускладнюють виконання рішення, відтак, є підставою для відстрочки виконання рішення в спірному випадку.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Комунального підприємства “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради (вх.№3728/25 від 08.09.2025) задоволити.
2.Відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2025 у справі №914/971/25 до 01.01.2026.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду, в порядку і строки вказані в статтях 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 23.09.2025
Суддя Уляна ДІЛАЙ