ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.09.2025Справа № 910/8293/23
За позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс"
про стягнення штрафних санкцій та повернення попередньої оплати
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Шокало О.В.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
У судовому засіданні 18.09.2025 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено скорочене рішення.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" про стягнення 403120504,77 грн
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем державного контракту № 362/7/20/207 від 05.11.2020.
Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
07.06.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.
16.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 05.06.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2023. Заява про збільшення позовних вимог не прийнята судом.
26.07.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення.
В підготовчому засіданні 27.07.2023 оголошено перерву до 17.08.2023.
01.08.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує, в зв'язку з настанням форс-мажорних обставин. Крім того, відповідач вказує, що ним були виконані зобов'язання за контрактом.
15.08.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує заперечення відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі.
17.08.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовчому засіданні 17.08.2023 оголошено перерву до 12.10.2023.
11.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просить у позові відмовити.
04.10.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить зупинити розгляд справи № 910/8293/23 до вирішення справи № 910/12646/23.
В підготовчому засіданні 12.10.2023 оголошено перерву до 23.10.2023.
17.10.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо строку, на який може надаватись підряднику аванс за державними контрактами.
Ухвалою суду від 23.10.2023 зупинено провадження у справі №910/8293/23 за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" про стягнення штрафних санкцій до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/12646/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" до Міністерства оборони України про визнання укладеною додаткової угоди.
01.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, з долученими доказами.
Ухвалою суду від 12.05.2025 поновлено провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 12.06.2025.
22.05.2025 від відповідача надійшла заява про долучення документів.
23.05.2025 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 38545124,01 грн.
06.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів
В підготовчому засіданні 12.06.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 26.06.2025.
25.06.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовчому засіданні 26.06.2025 суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача про відкладення та оголосив перерву до 10.07.2025.
Ухвалою суду від 10.07.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 25.08.2025.
25.08.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
В судовому засіданні 25.08.2025 представник позивача при вирішенні клопотання щодо відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.
Судом оголошено перерву в судовому засідання 25.08.2025 до 18.09.2025.
В судовому засіданні 18.09.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача просив закрити провадження в частині суми основного боргу та відмовити у решті позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) укладено державний контракт № 362/7/20/207 на виконання робіт за державним оборонним замовленням по об'єкту "Реконструкція технічної території арсеналу" (шифр РТТ-Ц58), а саме "Реконструкція технічної території військової частини НОМЕР_1 " (шифр РТТ-Ц58) друга та третя черга, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов'язується виконати та здати згідно з кошторисною документацією та календарним графіком виконання робіт (додаток №1 до контракту) роботи з реконструкції технічної території військової частини НОМЕР_1 . Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Договірна ціна робіт є динамічною і встановлена сторонами під час проведення переговорів щодо укладення контракту протокол проведення переговорів за державним оборонним замовленням (додаток № 3 до контракту), зафіксована у протоколі погодження договірної ціни за державним оборонним замовленням (додаток № 4 до контракту) на підставі розробленого виконавцем зведеного кошторису та становить 757649165,82 грн з ПДВ. Вартість робіт по чергам будівництва становить: друга черга будівництва 425782989,07 грн; третя черга будівництва 331866176,46 грн (п. 6 контракту)
Додатковою угодою № 4 від 29.05.2023 сторони виклали п. 6 контракту у наступній редакції "Договірна ціна робіт є динамічною і встановлена сторонами під час проведення переговорів щодо укладення контракту, протоколи проведення переговорів за державним оборонним замовленням (додаток № 3, додаток № 9 до контракту), зафіксована у протоколі погодження договірної ціни за державним оборонним замовленням (додаток № 4 до контракту) на підставі розробленого виконавцем зведеного кошторису становить 2702559765,84 грн.".
Розрахунки за виконані роботи з будівництва об'єкту проводяться на підставі підписаних замовником "актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3, протягом 30 календарних днів після їх підписання за умови надходження бюджетних коштів за рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків. Разом з "актами приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в виконавець надає товарно-матеріальні накладні та акти прихованих робіт. Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та акти прихованих робіт надаються виконавцем замовнику після їх перевірки та підписання інженером технічного нагляду (п. 12 контракту).
Згідно п. 13 контракту замовник приймає виконану виконавцем роботу протягом 10 календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і акт приймання виконаних будівельних робіт, які перевірені та підписані інженером технічного нагляду, після оформлення виконавчої технічної документації.
Відповідно до п. 17 контракту за письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого рішення керівництва Міністерства оборони України та на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури, замовник має право здійснити попередню оплату для виконання робіт, відповідно до абзацу 30 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (із змінами та доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва", у розмірі що не перевищує 80% вартості робіт за контрактом, не більше 18 місяців та у межах кошторисних призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік, а також у межах черги будівництва та у термін визначений календарним графіком виконання робіт. В разі надання коштів у якості попередньої оплати виконавець в десятиденний строк письмово інформує 4277 військове представництво Міністерства оборони України про отримання коштів. Виконавець перед наданням платіжних документів до органів Державної казначейської служби України для здійснення розрахунків за отримані товари, роботи послуги за рахунок коштів наданих у якості попередньої оплати погоджує їх із Замовником.
Згідно з п. 18 контракту початок виконання робіт не залежить від дати та/або розміру отримання попередньої оплати.
Відповідно до п.19 контракту у разі надання попередньої оплати Виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов'язаний у термін, який визначений у рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати. Виконавець щомісячно надає відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне виконання робіт передбачених Календарним графіком, а Замовник приймає виконану Виконавцем роботу та протягом 10 (десяти) календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку Довідки про вартість , виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) і Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), які перевірені та підписані інженером технічного нагляду, після оформлення виконавчої технічної документації.
Згідно п. 20 контракту невикористані кошти виконавець повертає замовнику не пізніше ніж в останній день строку на який здійснювалась попередня оплата (аванс)
Передача виконаних робіт по об'єкту виконавцем і приймання їх замовником оформляється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2в, КБ-3) з обов'язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем, тощо. З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного та авторського нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством (п. 26, 28 контракту)
Згідно п. 41 контракту забезпечення робіт проектною документацією покладається на замовника.
Відповідно до п. 54, 55, 59 контракту термін виконання робіт у цілому та кожної черги визначається в календарному графіку. Виконавець повинен розпочати виконання робіт протягом 20 календарних днів з дати отримання замовником дозволу на початок будівництва. Обставинами, які перешкоджають дотриманню визначених контрактом строків виконання робіт, прийняття в експлуатацію відповідної черги будівництва, які не залежать від виконавця і дають останньому право вимагати від замовника перегляду цих строків у разі, якщо виконавець протягом 5 календарних днів письмово сповістив Замовника про їх появу, можуть бути: обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини); обставини, за які відповідає Замовник, зокрема: незабезпечення Робіт затвердженою проектною (у разі зміни проектних рішень та коригування проектної документації) чи дозвільною документацією, затримка у виконанні Замовником інших взятих ним на себе за Контрактом зобов'язань, необхідність виконання при будівництві (реконструкції) додаткових робіт тощо; внесення змін до проектно-кошторисної документації, які впливають на терміни виконання робіт.
Пунктом 62.2 контракту замовник зобов'язується своєчасно, не пізніше 30 календарних днів передати виконавцю будівельний майданчик для будівництва об'єкта за актом приймання-передачі. Передати виконавцю проектну та дозвільну документацію на будівництво об'єкта, що оформлюється відповідними актами приймання-передачі
Згідно з п. 64.3 контракту виконавець зобов'язаний використати кошти, отримані як попередня оплата, виключно за цільовим призначенням, а саме на закупівлю матеріалів та виконання робіт передбачених Контрактом та проектною документацією.
Відповідно до п. 69 контракту в редакції додаткової угоди № 2 від 03.11.2021, види порушень та санкції за них, які застосовуються до виконавця згідно з умовами контракту: у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або не надання в зазначений термін звітних документів (Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3)), що підтверджують факт виконання робіт, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів; у випадку повернення попередньої оплати (її частини) у відповідності до ч. 6 ст 231 ГК України за весь час користування коштами наданих як попередня оплата - з дати отримання попередньої оплати і до дати отримання замовником не використаних грошових коштів, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми коштів, які повернені замовнику, а також у відповідності до ч. 2 ст 625 ЦК України, виконавець повинен про індексувати зазначену суму коштів, які повернені замовнику на показник (індекс) інфляції за весь цей період; крім того - виплати замовнику 3% річних від суми коштів, які повернені замовнику.
В п.73 контракту сторони визначали умови припинення (розірвання) контракту: взаємна домовленість Сторін; строк дії обставини непереборної сиди більш, як 90 (дев'яносто) календарних днів; закінчення строку дії Контракту; зміна або скасування державного оборонного замовлення, на виконання якого укладено Контракт; дострокове розірвання контракту Замовником з причин, визначених умовами Контракту; інші визначені законодавством умови.
Згідно з п.81 контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Контракту та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Контрактом наслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних дня з дати їх виникнення повідомити про це іншу Сторону в письмовій формі (п. 82 контракту).
Згідно п. 83 контракту доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП країни) або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - атональна ТПП) та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів надана ТПП України, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Сертифікат надається в межах строку виконання робіт.
Згідно з п.84 контракту у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 90 календарних днів, кожна із сторін в установленому порядку має право на розірвання цього контракту.
Відповідно до п.85 контракту якщо такі обставини безпосередньо вплинули на виконання сторонами своїх обов'язків, строк дії контракту за взаємною згодою сторін переноситься на офіційно визнаний термін дії таких обставин.
Контракт набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 (п. 92 контракту).
Додатковою угодою № 4 від 29.05.2023 сторони виклали п. 92 контракту в наступній редакції: "контракт набирає чинності з дати його підписання сторонами, засвідчення підпису замовника гербовою печаткою Міністерства оборони України, реєстрації в книзі реєстрації (обліку) договір, угод замовника та діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами зобов'язань по контракту.
Рішенням керівництва Міністерства оборони України, яке було затверджене 30.11.2021, за контрактом №362/7/20/207 від 05.11.2020 надано дозвіл здійснити на користь позивача попередню оплату в сумі 389545124,01 грн. (14,4% від ціни контракту) із терміном погашення до 30.10.2022 року.
Проте, в зв'язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022, позивач не міг виконувати будівельні роботи згідно з календарним графіком виконання робіт, про що повідомив відповідача.
27.09.2022 Торгово-промисловою палатою України позивачеві був виданий сертифікат №3100-22-0958 про форс-мажорні обставини, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання контракту в зазначений термін, а саме: виконувати згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток №1 до контракту) роботи пов'язані з об'єктом "Реконструкція технічної території арсеналу" (шифр РТТ-Ц58), а саме "Реконструкція технічної території військової частини НОМЕР_1 " (шифр РТТ-Ц58) друга та третя черги, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , військова частина НОМЕР_1 з 01.03.2022 за державним контрактом №362/7/20/207 від 05.11.2020.
08.11.2022 позивач звернувся до головного управління безпеки військової служби Збройних Сил України з листом №08/11-80, в якому повідомив про дію форс-мажорних обставин та просив перенести строки дії контракту й відповідно календарний графік виконання робіт за державним контрактом №362/7/20/207 на офіційно визнаний термін дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а також відтермінувати строк звіту щодо коштів, отриманих в якості попередньої оплати. В цьому ж листі позивач зазначив про те, що 02.11.2022 ним було надано відповідачеві сертифікат №3100-22-0958 від 27.09.2022 про форс-мажорні обставини. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання 01.03.2022, дата закінчення - тривають на 27.09.2022.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було прийнято рішення щодо перенесення терміну звітування за кошти, які надані як попередня оплата до 30.04.2023.
24.04.2023 Торгово-промисловою палатою України позивачеві був виданий сертифікат №3100-23-1952 про форс-мажорні обставини, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання контракту в зазначений термін, а саме: виконувати згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток №1 до контракту) роботи пов'язані з об'єктом "Реконструкція технічної території арсеналу" (шифр РТТ-Ц58), а саме "Реконструкція технічної території військової частини НОМЕР_1 " (шифр РТТ-Ц58) друга та третя черги, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , військова частина НОМЕР_1 з 01.03.2022 за державним контрактом №362/7/20/207 від 05.11.2020. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 24.04.2023. Даний сертифікат ТПП був направлений відповідачем позивачу з супровідним листом № 26/04-51 від 26.04.2023
28.06.2023 відповідач звернувся до позивача з проханням продовжити строк звітування за контрактом до 24 місяців, в зв'язку з продовженням форс-мажорних обставин. Докази направлення листа долучені до матеріалів справи.
Рішення про подальше продовження строків звітування прийнято не було, в зв'язку з чим, відповідач мав відзвітувати щодо освоєння суми попередньої оплати у строк до 30.04.2023.
Позивач звернувся з даним позовом про повернення суми попередньої оплати у розмірі 389545124,01 грн, в зв'язку з тим, що відповідач до 30.04.2023 не відзвітував з приводу використання суми попередньої оплати та не повернув суму отриманої попередньої оплати. Також позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 12806962,98 грн та 3% річних у розмірі 768417,78 грн.
В процесі розгляду справи, відповідач надав суду докази виконання ним робіт на загальну суму 389533895,30 грн. Вказані обставини підтверджуються Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): № 40 за лютий 2022, № 41 за лютий 2022, № 42 за лютий 2022, № 43 за березень 2023, № 44 за березень 2023, № 45 за березень 2023, № 46 за березень 2023, № 47 за березень 2023, № 48 за березень 2023, № 49 за березень 2023, № 50 за березень 2023, № 51 за березень 2023, № 52 за квітень 2023, № 53 за квітень 2023, № 54 за квітень 2023, № 55 за квітень 2023, № 56 за квітень 2023, № 57 за квітень 2023, № 58 за квітень 2023, № 59 за квітень 2023, № 60 за квітень 2023, № 61 за квітень 2023, № 62 за листопад 2024, № 63 за листопад 2024, № 64 за листопад 2024, № 65.1 за листопад 2024, № 65 за листопад 2024, № 66 за листопад 2024, № 69 за листопад 2024, № 71 за листопад 2024, № 72 за листопад 2024, № 73 за листопад 2024, № 74 за листопад 2024, № 75 за листопад 2024. В процесі розгляду справи акти були підписані в тому числі замовником. Також обставини виконання робіт підтверджено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та підсумковими відомостями ресурсів, та актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт.
Позивач направив відповідачу лист від 15.04.2025 № 362/6/1289, яким в тому числі підтвердив звітування та вказав, що сума не використаного авансу за контрактом № 362/7/20/207 від 05.11.2020 становить 11228,71 грн.
Платіжною інструкцією № 1964 від 16.04.2025 відповідач перерахував суму попередньої оплати у розмірі 11228,71 грн.
Отже, станом на день розгляду справи відповідач загалом відзвітував та в частині не виконаних робіт повернув суму попередньої оплати в загальному розмірі 389545124,01 грн
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Укладений між сторонами договір є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Оскільки, відповідач станом на день розгляду справи виконав роботи на суму 389533895,30 грн та повернув суму не використаного авансу у розмірі 11228,71 грн, що загалом становить 389545124,01 грн, відсутні підстави для стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 389545124,01 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема,відсутній предмет спору.
Таким чином, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з повернення попередньої оплати в сумі 389545124,01 грн підлягає закриттю, оскільки на суму здійсненої позивачем попередньої оплати, відповідач виконав роботи та частково повернув кошти після відкриття провадження у даній справі. А отже предмет спору у цій частині позовних вимог відсутній.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Позивач також просить стягнути з відповідача штрафні санкції за прострочення терміну звітування та повернення суми попередньої оплати. Щодо зазначених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 69 контракту в редакції додаткової угоди № 2 від 03.11.2021, види порушень та санкції за них, які застосовуються до виконавця згідно з умовами контракту: у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або не надання в зазначений термін звітних документів (Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3)), що підтверджують факт виконання робіт, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів; у випадку повернення попередньої оплати (її частини) у відповідності до ч. 6 ст 231 ГК України за весь час користування коштами наданих як попередня оплата - з дати отримання попередньої оплати і до дати отримання замовником не використаних грошових коштів, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми коштів, які повернені замовнику, а також у відповідності до ч. 2 ст 625 ЦК України, виконавець повинен про індексувати зазначену суму коштів, які повернені замовнику на показник (індекс) інфляції за весь цей період; крім того - виплати замовнику 3% річних від суми коштів, які повернені замовнику.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з п.81 контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Контракту та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Контрактом наслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних дня з дати їх виникнення повідомити про це іншу Сторону в письмовій формі (п. 82 контракту).
Згідно п. 83 контракту доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП країни) або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - атональна ТПП) та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів надана ТПП України, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Сертифікат надається в межах строку виконання робіт.
Відповідно до п.85 контракту якщо такі обставини безпосередньо вплинули на виконання сторонами своїх обов'язків, строк дії контракту за взаємною згодою сторін переноситься на офіційно визнаний термін дії таких обставин.
Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч. 4 ст. 219 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Торгово-промисловою палатою України позивачеві був виданий сертифікат №3100-22-0958 від 27.09.2022 та сертифікат №3100-23-1952 від 24.04.2023 про форс-мажорні обставини, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання контракту в зазначений термін, а саме: виконувати згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток №1 до контракту) роботи пов'язані з об'єктом "Реконструкція технічної території арсеналу" (шифр РТТ-Ц58), а саме "Реконструкція технічної території військової частини НОМЕР_1 " (шифр РТТ-Ц58) друга та третя черги, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , військова частина НОМЕР_1 з 01.03.2022 за державним контрактом №362/7/20/207 від 05.11.2020. Означені сертифікати підтверджують безперервний період дії форс-мажорних обставин: дата настання 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 24.04.2023.
Терміни звітування щодо отриманої попередньої оплати були перенесені з 30.10.2022 до 30.04.2023.
Сертифікатами ТПП підтверджено існування форс-мажорних щодо неможливості виконання робіт у строк обумовлений контрактом № 362/7/20/207 від 05.11.2020.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 № 910/12646/23 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" до Міністерства оборони України про визнання укладеною додаткової угоди встановлено наступні обставин:"Відповідно до ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Стаття 652 Цивільного кодексу України містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов'язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
Тобто на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.
На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин)."
Також в постанові апеляції встановлено, що позивач повідомляв відповідача листами про виникнення обставин непереборної сили та неможливість вчасно виконати зобов'язання за контрактом. На підтвердження настання форс-мажорних обставин позивач надав сертифікати Торгово-промислової палати України №3100-22-0958 від 27.09.2022 та №3100-23-1952 від 24.04.2023, на підставі яких відповідачем прийнято рішення щодо перенесення терміну звітування за кошти, які надані як попередня оплата до 30.04.2023. У цій справі в зв'язку з дією форс-мажорних обставин позивач не може виконати роботи згідно з календарним графіком за спірним контрактом. Зміни, які позивач просив суд внести до Контракту (викласти частину першу пункту 17 контракту в редакції позивача, а саме, визначити, що попередня оплата для виконання робіт здійснюється на строк не більше 24 місяців), по суті спрямовані на зміну строків виконання робіт, передбачених умовами контракту.
Також судом апеляційної інстанції наголошено, що у п.84, 85 контракту сторони домовилися про те, що строк, встановлений для виконання стороною зобов'язань за контрактом, подовжується на період, аналогічний періоду дії для такої сторони форс-мажорних обставин, а у разі якщо дія форс-мажорних обставин триває більш ніж 90 календарних днів, сторони можуть вимагати його розірвання. Тобто учасники обороту визначили, як форс-мажорні обставини впливають на строки виконання цивільно-правового зобов'язання та правові наслідки існування форс-мажору (а саме право розірвання договору).
Суд відзначає, що розірвання контракту в зв'язку з триваючими форс-мажорними обставинами є правом сторін, а не їх обов'язком. Жодною зі сторін правочину не було ініційовано припинення (розірвання) договору, тобто жодна зі сторін не виявила наміру скористатись правом наданим п. 84, 85 контакту на розірвання договору.
Отже, при розгляді справи № 910/12646/25 судом було встановлено існування форс-мажорних обставин, які підтверджені належними засобами доказування та згідно умов контракту (п. 84, 85) є підставою для продовження строку, встановленого для виконання стороною її зобов'язань за контрактом.
Сертифікатами ТПП, долученими до матеріалів справи підтверджено неможливість виконання підрядних робіт в період з 24.02.2022 по 24.04.2023 - 425 днів, що є підставою для перенесення строків виконання робіт на означений період.
Відповідно до п.19 контракту у разі надання попередньої оплати Виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов'язаний у термін, який визначений у рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати. Виконавець щомісячно надає відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне виконання робіт передбачених Календарним графіком, а Замовник приймає виконану Виконавцем роботу та протягом 10 (десяти) календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку Довідки про вартість , виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) і Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), які перевірені та підписані інженером технічного нагляду, після оформлення виконавчої технічної документації.
З умов договору вбачається, що звітування з приводу використання суми попередньої оплати безпосередньо пов'язано з виконанням відповідачем підрядних робіт. Тобто, оскільки, в період дії форс-мажору роботи відповідачем не могли виконуватись, то і звітування не могло бути здійснено. Крім того, оскільки, повернення суми попередньої оплати також є зобов'язанням сторони за договором, в зв'язку з форс-мажором і не можливістю виконувати роботи, суд, в тому числі, вбачає підстави для перенесення строків повернення суми попередньої оплати на термін дії форс-мажору.
Окрім форс-мажорних обставин, матеріалами справи також підтверджено наявність підстав для перенесення строків виконання підрядних робіт, в зв'язку з простроченням з боку позивача. Означені обставини підтверджено листування сторін.
Відповідач долучив до матеріалів справи листування з позивачем щодо не допуску його на об'єкт будівництва, що унеможливлює виконання зобов'язань за контрактом № 362/7/20/207 від 05.11.2020, та проханням забезпечити допуск (лист № 17/08-44 від 17.08.2022, № 18/07-35 від 18.07.2022, № 26/08-31 від 26.08.2022). Також відповідач долучив до матеріалів справи листи щодо невідповідності робочих креслень до локального кошторису та зазначив про неможливість виконання робіт через означені не відповідності (№ 08/05-57 від 08.05.2023, № 17/04-45 від 17.04.2023, № 12/04-43 від 12.04.2023, № 13/09-61 від 13.09.2022, № 22/09-65 від 22.09.2022, № 26/09-66 від 26.09.2022 з доказами направлення).
Відповідач долучив до матеріалів справи супровідні листи щодо направлення позивачу актів приймання виконаних робіт № 40-42, № 43-51 (№ 14/02-13 від 14.02.2023, № 31/08-54 від 31.08.2022). Також надані лист з проханням підписати направлені замовнику акти (№ 04/05-55 від 04.05.2023, № 09/05-58 від 09.05.2023 з доказами направлення).
Листом від 22.05.2023 № 22/05-65 відповідач повідомив позивача про неналежне виконання технічним наглядом своїх зобов'язань, оскільки, зі зміною восени 2022 виконавця з технічного нагляду, передані відповідачем акти не підписані та відсутні конструктивні зауваження до зазначених в них робіт. Про неналежне виконання обов'язків технічного нагляду відповідач уже повідомляв позивача листом № 21/10-75 від 21.10.2022, проте, зволікання в прийнятті робіт продовжують мати місце. Акти, передані в лютому 2023 станом на кінець травня 2023 технічним наглядом не перевірені. Також подано листи аналогічного змісту № 01/06-73 від 01.06.2023, № 23/06-86 від 23.06.2023. Докази направлення листів в матеріалах справи.
Позивачем у відповідь на звернення відповідача було скеровано наступний лист щодо відсутності підстав для підписання отриманих з листом від 14.02.2023 актів, оскільки, вони не затверджені технічним наглядом (від 15.02.2023 № 362/5/519). Листом № 362/5/2748 у відповідь на звернення від 23.06.2023 позивач запевнив, що авторський та технічний нагляд буде відновлено найближчим часом.
Позивач звертався до технічного нагляду з приводу підстав не підписання ним та не повернення замовнику актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) (від 15.02.2023 № 362/5/510, від 22.05.2023 № 362/5/1935).
Листом від 30.05.2023 № 30/05-72 відповідач повідомив позивача про необхідність призупинити виконання робіт за контрактом, в зв'язку з надзвичайною подією, що відбулась 29.05.2023, роботи будуть продовжені після ліквідації всіх наслідків події.
Позивач звернувся до відповідача з листом від 05.06.2023 № 362/5/2122, в якому зазначив причини не підписання актів на суму 103324046,65 грн.
Листом № 20/06-83 від 20.06.2023 (у відповідь на лист від 05.06.2023) відповідач повідомив про виправлення недоліків в частині актів та вказав, що решта актів відповідають обсягу виконаних робіт.
Підписані технічним наглядом акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) були направлені замовнику з супровідними листами № 693 від 23.08.2023 (акт № 43-51), № 692 від 23.08.2023 (акт № 40-42).
Згідно п. 13 контракту замовник приймає виконану виконавцем роботу протягом 10 календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і акт приймання виконаних будівельних робіт, які перевірені та підписані інженером технічного нагляду, після оформлення виконавчої технічної документації.
Передача виконаних робіт по об'єкту виконавцем і приймання їх замовником оформляється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2в, КБ-3) з обов'язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем, тощо. З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного та авторського нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством (п. 26, 28 контракту)
Згідно п. 41 контракту забезпечення робіт проектною документацією покладається на замовника.
Відповідно до п. 55, 59 контракту обставинами, які перешкоджають дотриманню визначених контрактом строків виконання робіт, прийняття в експлуатацію відповідної черги будівництва, які не залежать від виконавця і дають останньому право вимагати від замовника перегляду цих строків у разі, якщо виконавець протягом 5 календарних днів письмово сповістив Замовника про їх появу, можуть бути: обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини); обставини, за які відповідає Замовник, зокрема: незабезпечення Робіт затвердженою проектною (у разі зміни проектних рішень та коригування проектної документації) чи дозвільною документацією, затримка у виконанні Замовником інших взятих ним на себе за Контрактом зобов'язань, необхідність виконання при будівництві (реконструкції) додаткових робіт тощо; внесення змін до проектно-кошторисної документації, які впливають на терміни виконання робіт.
Пунктом 62.2 контракту замовник зобов'язується своєчасно, не пізніше 30 календарних днів передати виконавцю будівельний майданчик для будівництва об'єкта за актом приймання-передачі. Передати виконавцю проектну та дозвільну документацію на будівництво об'єкта, що оформлюється відповідними актами приймання-передачі.
Відповідно до ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Отже, листуванням між сторонами вірогідно підтверджено не забезпечення замовником (позивачем) своєчасного здійснення технічного та авторського нагляду в період з 2022 по 2023 роки, що унеможливлювало підписання актів та звітування з приводу використання авансу. Крім того, в зв'язку з військовою агресією рф, що розпочалась в 202 та надзвичайною ситуацією на об'єктів будівництва весною 2023, відповідачу був обмежений доступ до об'єкта будівництва, тобто фактично була відсутня можливість для виконання підрядних робіт. Крім того, мало місце невідповідності технічних креслень локальному кошторису, про що повідомляв підрядник та з боку замовника не вчинялись дій щодо усунення невідповідностей.
Позивач нараховує санкції за період з 01.05.2023 - 24.05.2023 (за 24 дні). Натомість прострочення позивача мало місце протягом більш тривалого періоду, на який переноситься строк виконання зобов'язань з боку відповідача згідно умов договору та приписів ст. 613 ЦК України. А тому суд дійшов висновку про відсутність прострочення з боку відповідача і відповідно відсутність підстав для нарахування санкцій за період з 01.05.2023-24.05.2023.
Суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та наявності підстав для відмови у позові.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір в частині позовних вимог, в яких суд відмов, залишається за позивачем (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Закрити провадження у справі № 910/8293/23 за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 389545124,01 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. У позові Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" (01133, м. Київ. Провулок Лабораторний, 6, каб 13, ідентифікаційний код 39346430) про стягнення штрафних санкцій у сумі 12806962,98 грн, 3% річних у розмірі 768417,78 грн - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 24.09.2025
Суддя І.В.Усатенко