ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2025Справа № 910/8362/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРПО ТРЕЙД"
про стягнення 20005,66 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРПО ТРЕЙД" про стягнення 20005,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо складення та реєстрації податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій за договорами поставки: №Ш3688 від 11.07.2022; №Ш3861 від 21.07.2022; №Ш4280 від 16.08.2022; №Ш4870 від 29.09.2022; №Ш5036 від 06.10.2022.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8362/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.07.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, 8, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 10.07.2025 повернута на адресу суду поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.
Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви № 69829/01, № 2672/03).
Відповідач не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил № 270 за адресою, визначеною у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, адреса відповідача є актуальною та отримання відповідачем від суду листа з ухвалою про відкриття провадження у справі перебувало поза межами контролю суду.
Отже, в межах встановленого для розгляду справи строку суд вчинив необхідні та достатні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідно належним чином повідомив відповідача про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладених договорів поставки №Ш3688 від 11.07.2022, №Ш3861 від 21.07.2022, №Ш4280 від 16.08.2022, №Ш4870 від 29.09.2022, №Ш5036 від 06.10.2022, відповідач згідно із видатковими накладними №8563 від 05.10.2022, №9031 від 14.10.2022, №6269 від 04.08.2022, №6922 від 26.08.2022, №6270 від 04.08.2022, №6923 від 26.08.2022 поставив позивачу товар, який оплачений останнім, що підтверджується доданими до позову платіжними дорученнями.
Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законодавством строк, порушено право позивача на отримання податкового кредиту в загальному розмірі 20005,56 грн та право на відповідне зменшення податкових зобов'язань.
Так, відповідачем не зареєстровані податкові накладні, які постачальник зобов'язаний був скласти відповідно до п. 187.1 ст. 187 та п. 201.1 ст. 201 ПКУ та зареєструвати в ЄРПН: від 02.08.2022 на суму 30814,44 грн, в т.ч. ПДВ 5135,74 грн; від 04.08.2022 на суму 30814,43 грн, в т.ч. ПДВ 5135,74 грн; від 26.08.2022 на суму 4741,03 грн, у т.ч. ПДВ 790,18 грн; від 02.08.2022 на суму 11324,06 грн, в т.ч. ПДВ 1887,34 грн; від 04.08.2022 на суму 11324,06 грн, в т.ч. ПДВ 1887,35 грн; від 22.08.2022 на суму 2547,53 грн, в т.ч. ПДВ 424,59 грн; від 05.10.2022 на суму 21883,96 грн, в т.ч. ПДВ 3647,34 грн; від 14.10.2022 на суму 6584,26 грн, в т.ч. ПДВ 1097,38 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем п.201.10 ст.201 ПК України на підставі ст.22 ЦК України та ст.224, 225 ГК України позивач заявив про стягнення з відповідача збитків у сумі 20005,56 грн у зв'язку з не реєстрацією податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій за договорами поставки №Ш3688 від 11.07.2022, №Ш3861 від 21.07.2022, №Ш4280 від 16.08.2022, №Ш4870 від 29.09.2022, №Ш5036 від 06.10.2022.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
Згідно зі матеріалами справи між Акціонерним товариством "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (надалі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКСБУДКОМ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРПО ТРЕЙД" (надалі - постачальник, відповідач) укладені договори поставки №Ш3688 від 11.07.2022, №Ш3861 від 21.07.2022, №Ш4280 від 16.08.2022, №Ш4870 від 29.09.2022, №Ш5036 від 06.10.2022 (надалі - договори поставки).
Відповідно до п.1.1 договорів поставки постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити товар, відповідно до умов рахунку, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити такий товар. Кількість товару може бути зменшена чи скоригована в залежності від потреб покупця.
Пунктом 3.1 договорів поставки передбачено, що ціна договору погоджена сторонами з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п.4.4. договорів поставки передача товару оформлюється накладною або актом та товарно-транспортною накладною у разі, якщо поставка здійснюється транспортом постачальника.
Пунктом 6.3.3. договорів поставки встановлено, що постачальник зобов'язаний при виконанні умов договору дотримуватися вимог Податкового кодексу України.
Відповідно до п.7.2. договорів поставки за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення вимог оформлення податкових накладних Постачальник сплачує Покупцю суму понесених ним витрат, яка дорівнює сумам податку на додану вартість, що зазначені у податкових накладних.
Як підтверджується матеріалами справи, по договору поставки від 11.07.2022 №Ш3688 на підставі рахунку №4779 від 21.07.2022 позивач 02.08.2022 здійснив попередню оплату за товар у сумі 30814,44 грн (у т.ч. ПДВ 5135,74 грн); 04.08.2022 згідно з видатковою накладною № 6269 відповідач поставив товар на загальну суму 61628,87 грн (у т.ч. ПДВ 10271,50 грн); 19.08.2025 по договору поставки від 11.07.2022 №Ш3688 на підставі рахунку №4779 від 21.07.2022 позивач здійснив оплату у сумі 30814,44 грн (у т.ч. ПДВ 5135,74 грн).
По договору поставки №Ш3688 від 11.07.2022 на підставі рахунку №5460 від 09.08.2022 позивач 22.08.2022 здійснив попередню оплату у сумі 4741,03 грн (у т.ч. ПДВ 790,17 грн); 26.08.2022 згідно з видатковою накладною №6922 відповідач поставив позивачу товару на суму 9482,06 грн (у т.ч. ПДВ 1580,35 грн); 12.09.2022 позивач здійснив оплату по договору поставки №Ш3688 від 11.07.2022 на підставі рахунку №5460 від 09.08.2022 у сумі 4741,03 грн (у т.ч. ПДВ 790,17 грн).
По договору поставки №Ш3861 від 21.07.2022 на підставі рахунку №4771 від 21.07.2022 позивач 02.08.2022 здійснив попередню оплату у сумі 11324,06 грн (у т.ч. ПДВ 1887,34 грн); 04.08.2022 згідно з видатковою накладною №6270 відповідач поставив позивачу товар на суму 22648,12 грн (у т.ч. ПДВ 3774,69 грн); 19.08.2025 позивач здійснив оплату по договору поставки №Ш3861 від 21.07.2022 на підставі рахунку №4771 від 21.07.2022 у сумі 11324,06 (у т.ч. ПДВ 1887,34 грн).
По договору поставки №Ш4280 від 16.08.2022 на підставі рахунку №5481 від 16.08.2022 позивач 22.08.2022 здійснив попередню оплату у сумі 2547,53 грн (у т.ч. ПДВ 424,59 грн); 26.08.2022 згідно з видатковою накладною № 6923 відповідач поставив товар на суму 5095,06 грн (у т.ч. ПДВ 849,18 грн); 02.09.2022 позивач здійснив оплату по договору поставки №Ш4280 від 16.08.2022 на підставі рахунку №5481 від 16.08.2022 на суму 2547,53 грн (у т.ч. ПДВ 424,59 грн).
По договору поставки №Ш4870 від 29.09.2022 відповідач 05.10.2022 згідно з видатковою накладною №8563 поставив відповідачу товару на суму 21883,96 грн (у т.ч. ПДВ 3647,34 грн); 31.10.2022 позивач здійснив оплату по договору поставки №Ш4870 від 29.09.2022 на підставі рахунку №6753 від 29.09.2022 у сумі 21883,96 грн (у т.ч. ПДВ 3647,34 грн).
По договору поставки №Ш5036 від 06.10.2022 відповідач 14.10.2022 згідно з видатковою накладною №9031 поставив позивачу товар на суму 6584,26 грн (у т.ч. ПДВ 1097,38 грн); 31.10.2022 по договору поставки №Ш5036 від 06.10.2022 на підставі рахунку №6749 від 06.10.2022 позивач здійснив оплату на суму 6584,26 грн (у т.ч. ПДВ 1097,38 грн).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не складено та не зареєстровано податкові накладні за договорами поставки №Ш3688 від 11.07.2022, №Ш3861 від 21.07.2022, №Ш4280 від 16.08.2022, №Ш4870 від 29.09.2022, №Ш5036 від 06.10.2022 на загальну суму ПДВ - 20005,66 грн, а саме:
від 02.08.2022 на суму 30814,44 грн (сума попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 5135,74 грн;
від 04.08.2022 на суму 30814,43 грн (сума поставки за вирахуванням суми отриманої попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 5135,74 грн;
від 26.08.2022 на суму 4741,03 грн (сума поставки за вирахуванням суми отриманої попередньої оплати), у т.ч. ПДВ 790,18 грн;
від 02.08.2022 на суму 11324,06 грн (сума попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 1887,34 грн;
від 04.08.2022 на суму 11324,06 грн (сума поставки за вирахуванням суми отриманої попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 1887,35 грн;
від 22.08.2022 на суму 2547,53 грн (сума попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 424,59 грн;
від 05.10.2022 на суму 21883,96 грн (сума поставки), в т.ч. ПДВ 3647,34 грн;
від 14.10.2022 на суму 6584,26 грн (сума поставки), в т.ч. ПДВ 1097,38 грн.
На підтвердження того, що відповідач не зареєстрував податкові накладні на загальну суму ПДВ 20005,66 грн позивач надав у матеріали справи листи Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, вих.№1512/6/35-00-04-01-22 від 28.04.2025, вих.№2395/6/35-00-04-01-22 від 03.07.2025, в яких зазначено, що вищезазначені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних не були зареєстровані.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом вище, на підставі укладених між сторонами договорів поставки №Ш3688 від 11.07.2022, №Ш3861 від 21.07.2022, №Ш4280 від 16.08.2022, №Ш4870 від 29.09.2022, №Ш5036 від 06.10.2022 відповідач поставив позивачу товар, що підтверджується видатковими накладними: №6269 від 04.08.2022 на суму 61628,87 грн (сума ПДВ 10271,50 грн), №6270 від 04.08.2022 на суму 22648,12 грн (сума ПДВ 3774,69 грн), №6922 від 26.08.2022 на суму 9482,06 грн (сума ПДВ 1580,35 грн), №6923 від 26.08.2022 на суму 5095,06 грн (сума ПДВ 849,18 грн), №8563 від 05.10.2022 на суму 21883,96 грн (сума ПДВ 3647,34 грн), №9031 від 14.10.2022 на суму 6584,26 грн (сума ПДВ 1097,38 грн).
Згідно із доданими до позову платіжними дорученнями позивач здійснив попередню оплату за поставлений товар та оплату поставленого відповідачем товару.
Як підтверджено наявними у матеріалах справи листами Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вих.№1512/6/35-00-04-01-22 від 28.04.2025, вих.№2395/6/35-00-04-01-22 від 03.07.2025, відповідач не склав та не зареєстрував податкові накладні за договорами на загальну суму ПДВ - 20005,66 грн, а саме: від 02.08.2022 на суму 30814,44 грн (сума попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 5135,74 грн; від 04.08.2022 на суму 30814,43 грн (сума поставки за вирахуванням суми отриманої попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 5135,74 грн; від 26.08.2022 на суму 4741,03 грн (сума поставки за вирахуванням суми отриманої попередньої оплати), у т.ч. ПДВ 790,18 грн; від 02.08.2022 на суму 11324,06 грн (сума попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 1887,34 грн; від 04.08.2022 на суму 11324,06 грн (сума поставки за вирахуванням суми отриманої попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 1887,35 грн; від 22.08.2022 на суму 2547,53 грн (сума попередньої оплати), в т.ч. ПДВ 424,59 грн; від 05.10.2022 на суму 21883,96 грн (сума поставки), в т.ч. ПДВ 3647,34 грн; від 14.10.2022 на суму 6584,26 грн (сума поставки), в т.ч. ПДВ 1097,38 грн.
За доводами позивача, оскільки відповідачем не були належним чином зареєстровані податкові накладні відповідно до статті 201 Податкового кодексу України щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту, що на думку позивача, завдало йому збитків у розмірі 20005,66 грн.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
За приписами частин 1,2 статті 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З урахуванням предмету позову для висновку щодо заподіяння збитків предметом доказування у цій справі є установлення обставин, пов'язаних з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
При цьому доведеність протиправних дій/бездіяльності відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведенню факту порушення відповідачем податкового законодавства стосовно невчиненням дій з реєстрації в установлений спосіб податкової накладної (її відсутність в Єдиному державному реєстрі податкових накладних).
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (пункт 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Враховуючи вказані норми ПК України на відповідача, як платника податків, покладено обов'язок з реєстрації податкових накладних з дати вчинення господарської операції.
Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 20005,66 грн.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
Однак, згідно із наявних у матеріалах справи листів Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вих.№1512/6/35-00-04-01-22 від 28.04.2025, вих.№2395/6/35-00-04-01-22 від 03.07.2025 податкові накладні за договорами поставки на загальну суму 20005,66 грн відповідачем не зареєстровані.
Таким чином, відповідач в порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 20005,66 грн.
Судом враховано, що відповідно до приписів абз.4 п.198.6 ст.198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Приймаючи до уваги положення п.198.6 ст.198 ПК України, судом встановлено, що позивач втратив право на внесення податкового кредиту у сумі 20005,66 грн.
З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заперечень проти позову та доказів на спростування обставин наведених позивачем у позові, не надав.
Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків розмірі 20005,66 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРПО ТРЕЙД" збитків у сумі 20005,66 грн у зв'язку з не реєстрацією податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій за договорами поставки №Ш3688 від 11.07.2022, №Ш3861 від 21.07.2022, №Ш4280 від 16.08.2022, №Ш4870 від 29.09.2022, №Ш5036 від 06.10.2022.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРПО ТРЕЙД" (04119, місто Київ, вул.Джонса Ґарета, будинок 8; ідентифікаційний код 43929946) на користь Акціонернного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (61037, Харківська обл., місто Харків, вул.Тарасенка Георгія, будинок 149; ідентифікаційний код 00131954) збитки у сумі 20005,66 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.09.2025.
Суддя С.О. Турчин