ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2025Справа № 910/7792/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРАНТ І Я"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА"
про стягнення 160000,00 грн
Представники учасників процесу:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРАНТ І Я" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" про стягнення 160000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРАНТ І Я" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 952-23-23-03-203 від 18.10.2023 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Fiat Marea", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА", позивач просить стягнути з останнього витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 160000,00 грн.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/7792/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), витребував від Моторного (транспортного) страхового бюро України інформацію.
04.07.2025 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на ухвалу від 26.06.2025 з інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
18.07.2025 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просить суд витребувати у позивача фотографії пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 , за фактом ДТП, яка сталася 09.07.2024.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.08.2025 задовольнив клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" про витребування доказів; витребував у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРАНТ І Я" фотографії пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 , за фактом ДТП, яка сталася 09.07.2024; запропонував позивачу надати суду письмові пояснення з приводу: - зміни реєстраційного номеру транспортного засобу Volkswagen Tiguan (номер кузова: НОМЕР_3 ) з НОМЕР_4 на НОМЕР_2 , а також наявності чи відсутності внесення змін до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 952-23-23-03-203 від 18.10.2023; наявності/відсутності згоди вигодонабувача щодо виплати страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Атлант".
14.08.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ" надійшла заява про заміну сторони у справі.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ" про заміну сторони у справі та клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.08.2025 відмовив у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ" про заміну сторони у справі.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.09.2025 призначив судове засідання у справі 18.09.2025, визнав явку позивача в судове засідання обов'язковою, зобов'язав позивача надати суду пояснення та документи.
15.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 12.09.2025 про участь у судовому засіданні 18.09.2025 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 16.09.2025.
18.09.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшли витребувані судом оригінали.
18.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі та клопотання про відкладення розгляду справи у випадку неможливості розгляду справи за відсутності представника позивач.
У судове засідання 18.09.2025 представник сторін не з'явились.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок ДТП, яка відбулася 09.07.2024, було пошкоджено транспортний засіб "Volkswagen Tiguan" державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахований у ТДВ "СК "ГАРАНТ І Я" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 952-23-23-03-203 від 18.10.2023.
На підставі рахунку-фактури ТОВ "Автомобільний дім Атлант" №С4541087-1 від 16.07.2024 позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування від 06.08.2024 та склав страховий акт №410-24-03-23 від 06.08.2024, згідно із якими розмір страхового відшкодування становить 205207,53 грн.
На виконання умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 205207,53 грн на рахунок ремонтної організації.
Посилаючись на норми ст.993 Цивільного кодексу України, позивач заявив позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 160000,00 грн (в межах страхової суми за шкоду майну за Полісом №ЕР/218529834).
Позиція відповідача.
У відзиві на позову заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на таке:
- позивач не надав відповідачу доказів пошкодження транспортного засобу, як і не довів , що усі пошкодження, які перелічені позивачем, відносяться до ДТП, що мала місце 25.07.2024, а тому відповідач не міг пересвідчитись у правильності і об'єктивності тих пошкоджень, які зазначені в Акті огляду транспортного засобу;
- з відповідача може бути стягнено у якості страхового відшкодування - вартість відновлювального ремонту із урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, однак позивач просить стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу та не надає звіт/висновок про визначення вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ;
- франшиза за полісом становить 3200,00 грн.
09.07.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Volkswagen Tiguan" державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля "Fiat Marea", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29.10.2024 у справі №367/6908/24, вище зазначена ДТП відбулася з вини водія транспортного засобу "Fiat Marea", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
У зазначеній постанові встановлено, що 09.07.2024 о 15 год. 15 хв. в смт Гостомель, по вул. Гостомельське шосе, 1 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Fiat Marea", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем "Volkswagen Tiguan" державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою Київського апеляційного суду від 19.12.2024 у справі №367/6908/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29.10.2024 - без змін.
Автомобіль "Volkswagen Tiguan" державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРАНТ І Я" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 952-23-23-03-203 від 18.10.2023 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.10.2023, відповідно до якої виправлено описку в реєстраційному номері застрахованого ТЗ).
Відповідно до рахунку ТОВ "Автомобільний дім Атлант" №С4541087-1 від 16.07.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Tiguan" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 205207,53 грн.
Позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування від 06.08.2024 та склав страховий акт №410-24-03-23 від 06.08.2024, згідно із якими розмір страхового відшкодування становить 205207,53 грн.
Листом 01.08.2024 вигодонабувач ( АТ "Ощадбанк") повідомив про те, що ним було пийнято рішення про виплату страхового відшкодування орієнтовним розміром 205207,53 грн. на рахунок СТО, де буде проводитись ремонт автомобіля.
На виконання умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування (на рахунок ремонтної організації) в розмірі 205207,53 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1206 від 06.08.2024.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Fiat Marea", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/218529834.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160000,00 грн та франшизу у розмірі 3200,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 160000,00 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Матеріалами справи, зокрема, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29.10.2024 у справі №367/6908/24 підтверджено вину водія транспортного Fiat Marea", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 09.07.2024.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут та надалі чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Fiat Marea", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/218529834 (термін дії з 23.12.2023 по 23.12.2024).
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Згідно із ст.102 Закону України "Про страхування", здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.2 ст.108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі рахунку ремонтної організації та затверджено страховий акт№410-24-03-23 від 06.08.2024, згідно із якими розмір страхового відшкодування становить 205207,53 грн.
Позивачем здійснено страхове відшкодування в розмірі 205207,53 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1206 від 06.08.2024.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.108 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Fiat Marea", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивач не надав відповідачу доказів пошкодження транспортного засобу, як і не довів , що усі пошкодження, які перелічені позивачем, відносяться до ДТП, що мала місце 25.07.2024.
Суд зазначає, що задовольнив клопотання відповідача про витребування фото пошкодженого ТЗ, а позивач, на виконання вимогу ухвали суду надав такі фото.
Судом встановлено, що пошкодження, які зображені на фото, відповідають тим пошкодженням, які зазначені в Акті огляду ТЗ, та тим пошкодженням, які зазначені в постанові Київського апеляційного суду від 19.12.2024 у справі №367/6908/24.
Також заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу, що суперечить Закону.
Суд зазначає, що відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Згідно із п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "Volkswagen Tiguan" державний номерний знак НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2022 рік, а відтак обставини визначені п.7.38 Методики, що є підставою для вирахування коефіцієнту фізичного зносу - відсутні.
У пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/218529834 передбачено, що франшиза становить 3200,00 грн, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну складає 160000,00 грн.
Позивачем заявлено суму страхового відшкодування у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну, передбаченої полісом № № ЕР/218529834 - 160000,00 грн, однак не здійснено відрахування франшизи.
Таким чином, обґрунтованою до стягнення з відповідача на користь позивача, за вирахуванням франшизи у сумі 3200,00 грн встановленої полісом № ЕР/218529834, є сума страхового відшкодування у розмірі 156800,00 грн (160000-3200,00), а тому вимоги підлягають частковому задоволенню.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРАНТ І Я" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА", а саме в частині стягнення 156800,00 грн страхового відшкодування
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто судовий збір внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ураховуючи наведене, суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв'язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, ідентифікаційний код 22868348) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРАНТ І Я" (79022, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, буд. 174, ідентифікаційний код 37317151) 156800,00 грн страхового відшкодування та 2373,95 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.09.2025.
Суддя С.О. Турчин